Хороводи, майстер-класи, вінки кохання і екстрим
над вогнищем
Ви ходили до
Луцького зоопарку? А в ніч на Івана Купала? От і дарма. Бо з п’ятниці на суботу
Царство тварин відкрило стільки своїх таємниць! Тих, про які вдень ніхто й
ніколи вам не розповів би.
Хоча ні: директор
КЗ «Луцький зоопарк» Людмила Денисенко таки ще звечора привідкриє нам завісу
таємничості:
Вночі тут таке життя
вирує! Чимало тварин, яких удень бачать відвідувачі якщо не сплячими то в
напівдрімотному стані, з настанням сутінків бешкетують, влаштовують ігри,
видають моторошні звуки. Це настільки цікаво, що я подумала: а чому б і ні?
Ідею Людмили
Денисенко відкрити зоопарк уночі підтримали й колеги з українських та польських
міст, у яких такі заклади працюють цілодобово.
Єдине,що
викликало сумнів: коли започаткувати нічні екскурсії? зізнається пані Людмила.
Відтак, аби з погодою вгадати й трішки містики внести, ми вирішили: кращої
пори,ніж Івана Купала, годі придумати.
Доки балакаємо
при вході до зоопарку, гості все сходяться та сходяться. Більшість – цілими
сім’ями. Бо ж конкурсів та розваг цієї ночі буде – хоча відбавляй.
А о дев’ятій вечора
розпочинається дійство, яке триватиме аж до першої години ночі…
Звірі, які,
здавалося, вже до всіляких людських розваг звиклі, і ті дивувалися. Бо в одному
конкурсному секторі дівчата вінки плетуть. В іншому зробити зі свіжого сіна
ляльку-мотанку навіть хлопці беруться. А тварини з довколишніх кліток не можуть
зрозуміти: як це так здорові чоловіки, а сідають біля своїх донечок і разом
роблять намисто, ще й із чого б ви думали… кольорових макаронів!
Оскільки ніч на
Івана Купала це предковічне таїнство, то кожен охочий береться розмалювати
амулет із гнили. А от який оберіг нанести – сам собі вибирай. Одружені пари,звісно,
малюють праслов’янські символи здоров’я та благополуччя. Хлопці свої медальйони
оздоблюють знаками сили та відваги, а дівчата, звісно, символи кохання.
Проте й любителям
чогось смачненького на Купала цікаво. Ще звечора, доки видніше, і дітвора, й
геть поважні тітоньки із задоволенням розмальовують пряники, аби потім,
загадавши бажання, з’їсти й чекати омріяного.
Проте, це було так, для розминки. Бо основне священнодійство
приходить із першими зірками…
Хороводи довкола
вогнища. Командні забави на спритність. Частуванням чаєм та гарячим кулішем,
які знаєте, де готують? В череві триголового дракона!
Ой, ай що це ми!
Скоро ж опівніч! Хапаємо ще звечора сплетені вінки, й йдемо на водойму їх
пускати, прикрасивши ритуальними свічками. Щоб той вінок, бува, в чужі руки не
приплив, чоловіки на протилежному березі вже чатують, аби ловити послання
«своєї половинки».
І от якраз, коли
вінки кохання ось-ось ’ і вже опустяться на воду, два білі птахи тут з’являються!
Лебідка з лебедем. Мов із весільного коровая зійшли! Чи то було в сценарії
прописано – Людмило Денисенко усміхається: «Ні, це просто ауру птахи відчули дивовижну»,
каже.
Доки вінки кохання прямують, аби з’єднати
пару, чоловіки завбачливо наготували найдовші дрюки. Бо ж кожен хоче стати
першим, кому дістанеться вінок! Одні ловлять і дарують донечці: бо от, мовляв,
наш із дружиною плід кохання. А інші цілуються щасливі. Бо, виявляється, за
тиждень весілля в них!
Іще віночки не
обсохли, а вже новий виток гуляння: Купальске вогнище. Рихтуються пари. Першим наважитиися особливо страшно. Але… була-не-була!
Побігли. Перестрибнули. Радіють. Відважні пробують удруге, втретє (бо ж має
фотоапарат вловити слушну мить).
Оскільки ніч
Купала то час містично-дивовижний, то, дочекавшись півночі, ми вирушаємо
шукати квітку папороті. І навіть жіночка-біолог, яка давно вже знає: папороть –
із неквітучих, усе одно рушає в пошуках так всіма бажаного чуда…
Ну, а завершенням
священнодійства під назвою «Ніч на Купала в луцькому зоопарку» стає вогняне шоу
магів-чародїів…
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.