У
цьому пересвідчились учасники виїзного семінару за участю представників влади,
громадськості, лісівників і науковців, повідомляє
інтернет-видання «Район Рожище».
Найбільш
небезпечними шкідниками волинських лісів сьогодні є короїд вершинний, лубоїд
сосновий, синя соснова златка, короїд шестизубий та коренева губка. Справжнім
агресором є вершинний короїд, який масово знищує соснові ліси.
«Чесно
кажучи, ми цю проблему прозівали. Через різкі зміни клімату значно зросла
популяція короїдів, які раніше вражали лише ослаблені дерева. Вони добре
перезимували і вже в квітні почали з’їдати все підряд, – розповів запрошений на
семінар старший науковий співробітник ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» Василь
Бородавка. – Якби цей жук об’їдав тільки кору, це було б півбіди. А так він ще
притягує грибок, який добре видно на поперечних перерізах стовбура. Деревина
синіє і втрачає свою вартість».
Уражені
короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає
жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки до кінцівки
скелетних гілок. Одну з таких ділянок лісівники «Рожищеагролісу»
продемонстрували у Руднянському лісі.
Тут
вдалось побачити цілий букет шкідників – вершинного і шестизубого короїдів,
личинки синьої соснової златки.
«Це
сороковий квартал. 30 соток лісу, який пошкоджений шкідниками підлягає
суцільній рубці. В травні був виписаний лісорубний квиток. Але в зв’язку із
станом «тиші», до 15 червня ліс не рубали. Потім у нас була позапланова
перевірка екологічної інспекції, яка тривала до 11 липня. Тут такий парадокс –
ми мали це зрубати до 1 липня. Не встигли. Інспекція наклала штраф – половину
таксової вартості. Вартість цієї деревини 280 гривень. А щоб заготовити куб
такої деревини треба затратити 250 гривень. Тобто, вигоди рубати такий ліс тут
немає», – зазначив директор ДП «Рожищеагроліс» Анатолій Ярмолюк.
Щоб
зупинити шкідників, лісівникам доведеться проводити рубки, оскільки інші види
боротьби із шкідниками малоефективні. Частково короїдів знищують птахи і
комахи. Але основний спосіб зупинити шкідників – вирубка пошкоджених дерев і їх
спалювання. Не секрет, що санітарні вирубки лісу подекуди шокують громаду. Люди
вважають, що лісівники хочуть вирізати їх ліс. І доводи лісівників і науковців
про те, що пошкоджений ліс потрібно якомога швидше забрати, не сприймаються. У
лісі поблизу Городинь утворилась величезна ділянка, більше гектара, яку
потрібно негайно ліквідувати. У лісівників відбулась зустріч з сільським
головою і депутатами сільради. І всі дійшли згоди – провести тут не суцільну, а
вибіркову санітарну вирубку лісу. А вже восени лісівники ще раз оглянуть цю
ділянку – чи не відбулось поширення шкідників.
«Ліс
у Городинях штучного походження. А це значить, що він вразливий. Жуки тут
далеко не летять, хоча можуть долати відстані до 3 кілометрів. Одні залишаються
працювати по стовбуру, інші мандрують далі, – розповів Василь Бородавка. – У
квітні спостерігається найбільш масовий льот. Раніше в жука було 6-8 самок,
нині він має до 20-ти. Він змінює спосіб життя. За рік відроджується тричі.
Короїд нарощує популяцію. Що його може зупинити? Є комахи, які харчуються його
яйцями. Дятлів не вистачає. Не всі птахи можуть його дістати з під кори. Є
сподівання на зміну кліматичних умов. Справжня морозна зима, дощі не дають йому
розмножуватись. Вони перезимували здорово. На 100 кв. см на початку березня
сиділо до 30-50 жуків. Після короїдів деревина синіє і обезцінюється. Тут ми
зрізали два дерева. З свого досвіду можу сказати, що одне дерево було уражене
влітку минулого року, на інше жуки напали восени і доїдали вже весною. Ось така
ситуація. Єдиний метод боротись із лісовими агресорами – своєчасно виявляти
такі ділянки і до квітня-місяця їх видалити, щоб не допустити розльоту цього
шкідника».
Подібна
проблема і в Мар’янівському лісі. Лісівники «Рожищеагролісу» разом із
громадськими активістами, представниками влади і науки зустрілись з місцевою
громадою, де також розповіли про масштаби проблеми і заходи, як боротись із
шкідниками.
Деякий
оптимізм вселяють слова науковця Василя Бородавки, що у рожищенських лісах
порівняно з іншими районами, ситуація із шкідниками – лише квіточки. Але це не
значить, що проблеми не існує. Популяція жуків невпинно зростає. Тому і науковці
і лісівники звернулись до громади з проханням виявляти вогнища розповсюдження
шкідників і разом із лісівниками оперативно їх ліквідовувати.
Ніби
проблема зрозуміла, але у громадських активістів залишився певний сумнів, щодо
роботи лісової служби.
«Складається
таке враження, що це лише українська проблема. Якщо дивитись космічні зйомки,
то можна помітити що з нашого боку лисі ділянки лісу, а в Європі все нормально.
У нас
все з’їдають комахи? Якщо у нас такими темпами буде йти санітарна вирубка і зачистка
лісів, то ми і без шкідників скоро залишимось без лісів», – висловив свою думку
голова громадської організації «Народна Самооборона Рожище» Олександр Дулюк.
На
це запитання відповів Василь Бородавка: «Повторюю, це не тільки проблема
України. У білорусів така ж ситуація. Там приблизно до 300 га таких вогнищ на
лісгосп. У нас коливається від 20 до 300 га. Найбільш уражені ліси у
Маневицькому, Колківському лісництвах. І потреби нарощування вирубок лісу за
рахунок пошкодженого лісу немає. Фактично ці санітарні рубки прибутку не
приносять. Суцільна санітарна вирубка – це втрата грошей. Знову ж таки,
лісовідновлення на цих ділянках – теж витрата коштів. Тому ми повинні за
рік-два зупинити пересування шкідників. Врятувати ліс можливо лише одним
способом – такими рубаннями. Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія –
там теж є ця проблема. В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не
рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо
лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком
проблему будемо множити на два, а то й на три. Я за те, щоб санітарні рубання
не проводились, а йшло планове, рівномірне головне користування. Але проблема
існує, і є таке відчуття що через деякий час нам доведеться шукати інший
асортимент порід, якими доведеться заміщувати частину соснових лісів».
Микола
Бєлов.