Виправданий за хабарництво суддею Родіоном Кірєєвим волинський чиновник не лише уникнув тюрми, але й далі прагне служити ветеринарній медицині та стежити за безпекою харчових продуктів…
Ця історія бере початок із минулої п’ятирічки. У квітні 2012-го область ошелешили скандальною новиною: головного ветеринара області Богдана Лозинського судили за хабарництво у розмірі 42 тис. доларів США! Правда, ще один сумновідомий «служитель Феміди», суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв виявився дуже вимогливим до Юлії Тимошенко, яку запроторив за грати, та надто лояльним до Богдана Васильовича, кримінальну справу проти якого взагалі закрили!
«Волинська газета» ще 26 квітня 2012 р. у статті «Свободу морепродуктам!» детально розповіла про преамбулу крупномасштабного хабарництва з виходом на столичний рівень, так і про механізм «підмазування» чиновників через Богдана Лозинського деякими доморощеними комерсантами.
Але часу з тих пір спливло немало, тож нагадаємо: один із підприємців-депутатів із луцького р-ну вирішив доставити в Україну з країн Балтії 1200 тонн свіжомороженої риби. Оскільки в процедурі розмитнення беруть участь і ветеринари, а також враховуючи ту обставину, що бізнесмен і Богдан Васильович свого часу трудилися в одній і тій самій фірмі, то колеса закрутилося в звичному для доморощених калиток напрямку.
9 березня 2011 р. фірмач звернувся з заявкою на отримання дозволу ввезти продукцію в Україну, 21-го числа цього ж місяця вона була скерована до Держкомветмедицини України, а вже 29-го оперативники СБУ затримали «на гарячому» першого заступника голови цього органу Олександра Жука. В нього вилучили готівкою 180 тис. «зелених», із яких 42 тис. доларів США були «волинськими».
Як засвідчили матеріали розслідування, гроші в Києві опинилися не випадково. Власник фірми-імпортера звернувся до Богдана Лозинського з проханням посприяти безперешкодному ввезенню морепродуктів. Той зазначив, що без згоди вищого керівництва на це не здатен.
Коли ж відбувся другий візит, то таки погодився посприяти в отриманні потрібного документу. І пояснив: «Для одержання дозволу відвідувач повинен дати хабар у сумі 35 тис. доларів США за кожну тонну продукції».
Після того, як сторони вдарили по руках, Богдан Лозинський зателефонував Олександрові Жуку і повідомив приємну новину… І все закрутилося, як у детективі. Були візити до Львова, зустрічі в Києві, домовляння про передачу грошей кількома партіями, врешті-решт, пакунок із «зеленими» навпроти готелю «Спорт»…
Ніхто з них, звичайно, тоді не сподівався, що гучна справа з хабарництвом завершиться грандіозним скандалом. Мало того: Олександра Жука визнали винним і засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, крім житла.
А от Богдан Васильович зумів вийти сухим із води. Хоча й перебував як підозрюваний під слідством порушеної Генпрокуратурою кримінальної справи за ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 ККУ (Пособництво у злочині та пропозиція хабара) і був на підписці про невиїзд. Можливо, тому, що його справу вів одіозний Родіон Кірєєв? Чи, може, ще якісь хрусткі аргументи спрацювали?
Факт залишається фактом: 27 лютого 2012 р. головуючий у справі суддя Родіон Кірєєв у присутності судових секретарів іменем України по справі №1-613/11 виніс постанову. Адвокати підсудного начальника Головного управління ветеринарної медицини у Волинській області Богдана Лозинського заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, позаяк чиновник щиро розкаюється та сприяв розкриттю злочину, тож проявив «дієве каяття».
І хоча прокурор був проти задоволення клопотання (позаяк злочин виявили не за заявою Богдана Лозинського), суд все-таки задовольнив клопотання: звільнив Богдана Васильовича від покарання як такого, що «вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, зробив належні висновки, щиро розкаюється у скоєному, повністю визнав свою вину».
Мотиви, якими керувався Родіон Кірєєв?
«Раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку в лікарів наркологів та психіатрів не перебуває, обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлені», – говориться в судовій постанові, написаній на Печерських пагорбах.
А потім були вітри майданів, революцій і реформ… Відомство, де продовжував трудитися Богдан Лозинський, перейменували і перепідпорядкували. Віднедавна він керує управлінням безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродслужби у Волинській області. Фактично, займається виконанням тих самісіньких функцій, що й на попередній посаді.
І – доки Родіон Кірєєв у бігах – мріє продовжити свій строк служінні Українській державі на «ветеринарно-дозвільному» поприщі…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора: державний офіс, де починалися розмови про хабарництво, і де досі працює Богдан Лозинський.