23 серпня ц. р. у приміщенні прес-клубу Волинської обласної ради відбувся брифінг почесного голови Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство», екс-заступника голови облдержадміністрації та облради, народного депутата України 3-6 скликань Сергія Шевчука, заступника голови облради Романа Карпюка і представника «Волинського братства» В’ячеслава Боймука.
Детальніше на цю тему – за посиланням: http://www.volga.lutsk.ua/view/12224/2/
На брифінгу шлося про антиукраїнські липневі постанови Сенату і Сейму Республіки Польща, в яких трагічні події 1943 р. названі геноцидом українських націоналістів виключно проти поляків. А також – про фактичну бездіяльність української влади, яка досі належним чином не відреагувала на цей антиукраїнський демарш.
Уродженець с. Звози Ківерцівського р-ну В’ячеслав Боймук оповів присутнім трагедію власного життя, коли в липні 1943 р. польські бандити напали на їхнє село. З урахування винищених згодом чоловіків у селі загалом нелюди вбили понад 50 українських селян і спалили їхні будинки.
Роман Карпюк подякував «Волинському братству» за принципову позицію і за те, що підняли на поверхню це болюче питання. Він погодився, що тне лише в Польщі, але й в Україні діє п’ята колона, яка прагне зруйнувати добросусідські взаємини між народами і країнами. І в Києві є російське лобі, бо нардепи з «Опоблоку» теж пропонували полякам назвати спільну трагедію геноцидом лише щодо поляків, і в Варшаві є сили, які «на догоду Путіну мріють відкрити другий фронт».
Сергій Шевчук насамперед детально розповів про історію становлення українсько-польських взаємин та спільний підхід до вирішення складних проблем минулого.
Він пригадав успішну роботу на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в РП Дмитра Павличка та Олександра Моцика.
А тому висловив глибоке розчарування нинішньою ситуацією та назвав основні причини її виникнення:
1. «Зростання врай шовіністичних настроїв усередині польського суспільства»… Ті, хто їх ініціює, вибрав дуже зручний час, бо Україна воює з агресором на Сході і не може відволікатися на якісь інші проблеми минулого.
2. Трагедія з польським літаком під Смоленськом, коли в авіакатастрофі під російським Смоленськом, причини якої й досі не з’ясовані, в 2010 р. загинув весь цвіт польської нації. «А до влади прийшов другий ешелон менш мудрих політиків».
3. «Коли внутрішні суперечності в самій Польщі просто зашкалюють, і проблеми з демократією вже виходять на рівень Європарламенту, то дуже зручно застосовувати старий прийом і переключати увагу на якогось іншого ворога: в цьому випадку – ОУН і УПА». Сергій Володимировича особливо обурив виступ глави уряду Польщі Беати Шидло в Брюсселі, яка перед загрозою запровадження санкцій проти нинішньої польської влади за згортання демократичних інституцій як аргумент на користь Варшави використала мільйони українців, які працюють у цій країні, порівнявши їх із… сирійськими біженцями, які в країнах ЄС живуть виключно за рахунок гуманітарної допомоги.
4. «Друзів Москви» в Європі явно побільшало, величезна п’ята колона Кремля вільно почувається і в Польщі, тому ухвалення антиукраїнських заяв – «це відкриття проти України другого фронту, тільки вже не тільки на Сході, але й на Заході».
Сергій Шевчук нагадав оцінку директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який сказав, що поляки насправді сумують не за жертвами Другої світової війни, а за втраченими територіями Другої Речі Посполитої…
«Хіба волиняни винні в тому, що після Другої світової Польщу як шафу зі старим мотлохом пересунули на інше місце? Це відбулося на основі рішень Сталіна, Рузвельта і Черчілля!», – емоційно поцікавився Сергій Шевчук.
Щодо подальших загроз, пов’язаних із постановами Сенату і Сейму РП щодо України, то представник «Волинського братства» пояснив, що таке «геноцид» у світовій юриспруденції. Це – один із найважчих злочинів проти людяності, який не має терміну давності.
Потім сценарій антиукраїнської істерії, на думку Сергія Володимировича, розвиватиметься так: у Варшаві ухвалять закон про кримінальну відповідальність за заперечення геноциду українців щодо поляків у часи Другої світової війни. Потім родини потерпілих висуватимуть Україні майнові претензії та отримуватимуть матеріальне відшкодування. А потім – «маячня про Велику Польщу від «можа» до «Житомєжа»?!
Роман УСТИМЧУК.
На фото: Роман Карпюк, Сергій Шевчук і В’ячеслав Боймук.