Чому вирощена на нашій землі та зібрана руками українських
селян цілюща ягода вдома вартує більше, ніж за кордоном? І хто на ній гребе
золоті гори?
Бравурні заяви представників влади про «гігантські»
надходження в бюджети різних рівнів податків за зібрані та заготовлені ягоди та
гриби (в області зібрали 12,3 млн, що в еквіваленті приблизно 420 тис. євро) не
можуть заступити очевидного факту: на цих товарах наживається кожен, кому не
ліньки, але тільки не ті, хто їх збирає чи вирощує.
Судіть самі. Торік,
наприклад, ціна на лохину стрибнула навздогін за курсом валюти, тож, відпускна ціна
на ягоду від виробника становила 110-120 грн/кг. У 2014 році лохину в Україні
відпускали по 60 грн/кг. У 2016-ому вона була не набагато вищою – до 150 грн за
кілограм (5 євро). Але ніхто ж по собівартості ягоди не продає
(транспортування, зберігання, оплата робочої сили, податки і т. д). Отже, в
країнах ЄС українська лохина, щоб бути конкурентоздатною, повинна була б
реалізовуватися мінімум по 8 євро за кілограм (240 грн). Але чи не на кожному
кроці в Німеччині ця ягода реалізовується за зовсім іншою ціною – 2,5 євро
(орієнтовно 80 грн).
То звідки ж береться дешева лохина?
Припущення очевидне: насправді на Волині як лохина, так і величезна маса інших
ягід та грибів, заготовляється нелегально. Так само за «сірими» схемами,
уникаючи оподаткування, й вивозиться на закордонні ринки. І не 420 тис. євро, а
в кілька разів більше грошей осідає в кишенях і на банківських рахунках
спритних ділків.
То волинська лохина – хіба для
волинських «лохів», які її не можуть купити через високу ціну, але можуть
вивезти німцям і на цьому ще й заробити…
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: полуниці і лохина
на німецьких прилавках.