ІVКоординаційна Рада ТБР «Західне Полісся» у
Бресті говорила про перспективу Шацького краю
Днями
волинська делегація на чолі із директором Шацького національного природного парку Володимиром Захарком та головою
Шацької райради Сергієм Карпуком повернулася із Бреста,
де йшлося про розвиток
біосферного резервату «Західне Полісся», пишуть «Відомості».
ЮНЕСКО ще в 2012 р. у рамках Програми «Людина і біосфера»
(TheManandtheBiosphereProgramme (MAB)) схвалила створення транскордонного біосферного
резервату «Західне Полісся». До нього увійшли Шацький національний природний
парк (Україна), резервати «Західне Полісся» (Польща) та «Прибузьке Полісся» (Білорусь).
З тих пір щорічно проводяться тристоронні зустрічі, де спільно погоджуються особливості
розвитку «Західного Полісся». Цьогорічне, четверте,
засідання Коородинаційної ради транскордонного біосферного резервату «Західне
Полісся» проходило у Бресті.
– Координаційна рада збирається раз на рік, – каже
Володимир Захарко. – На ній ми обговорюємо різноманітні проблеми, які існують
на польсько-білорусько-українських територіях (73 тисячі квадратних кілометрів
– практично вся територія Шацького р-ну
– від України, майже 150 тис. квадратних кілометрів – з польської та
близько 50 тисяч – з білоруської сторін). Цьогоріч ішлося про збереження розмаїття
довкілля, зниження рівня грутнових вод, моніторинг цих процесів… Основною
проблемою залишається фінансова. Але у нас є унікальна можливість залучення
європейських інвестицій, зокрема з Програми східного партнерства, Програми
добросусідства «Білорусь-Польща-Україна.
Старший науковий співробітник відділу охорони природніх
екосистем Інститут екології Карпат Національної академії наук України Павло
Ященко пояснив, які переваги має статус резервату для розвитку територій.
– Головна
перевага – першочергова можливість залучити грантові кошти чи фінанси з
міжнародних проектів. ЮНЕСКО грошей не виділяє, їх можливо залучити тільки
шляхом отримання грантів. Але якщо надходить проект із резервату, то його
розглядають в першу чергу, – зауважив
науковець і наголосив: – У Бресті
обговорювалося, що польсько-білорусько-український резерват робить спільно, а
не на своїх окремих територіях. Приміром, мова велася про зонування резервату.
Зі
слів Павла Тихоновича, на українській території багато озер, тому цілком
логічно, що це мала би бути рекреаційна зона.
«Також
говорили про підготовку кадрів. Польською стороною було запропоновано навчання
українських студентів, яким видавали б диплом польсько-українського зразка. У
Бресті також підтримують подібну ініціативу – університет ім. Пушкіна готовий
співпрацювати із Люблінським університетом», – наголосив він.
Директор
Шацького національного природного парку Володимир
Захарко додав, що головне питання на часі – розбудова спільної інфраструктури:
створення екологічних, туристичних стежок, що включає у себе вирішення
юридичних моментів, впровадження спрощеного перетину кордону для відвідувачів
території резервату, його популяризація, а відтак Шацького національного природного парку та України в цілому.
Голова
Шацької районної ради Сергій Карпук, який також перебував у складі української
делегації, наголосив, що основна мета зустрічі представників трьох країн –
пошук проблемних питань, які є спільними для України, Білорусії та Польщі,
та розробка стратегії дій задля їх вирішення.
– Зокрема,
ми обговорили аспекти щодо відновлення, збереження та раціонального
використання природніх ресурсів Шацького краю, Влодавського повіту і
Брестського р-ну,
– зауважив Сергій Карпук. – А екологічних проблем у нас багато: це і
сортування, переробка та утилізація твердих побутових відходів, очищення питної
води, будівництво каналізаційних мереж, покращення соціальної інфраструктури.
Також ми висловили наше бачення щодо необхідності здійснення ряду заходів з метою
підвищення туристичної привабливості нашого р-ну.