З обіцяною широкою ротацією складу “Волиньбаскет” поступився київському “Будівельнику”, однак хлопці склали при цьому своєю грою приємне враження.
Ну ось і це нарешті сталося: луцькі “Лицарі” вперше в історії провели поєдинок проти дев’ятиразових чемпіонів України. Звичайно, шансів у грі проти, можливо, найкраще укопмлектованої кадрово команди Суперліги було небагато. Втім, у певні моменти гри господарі майданчика давали грізним опонентам справжній бій.
І “коуч” “Будівельника” Євген Мурзін, і Дмитро Чайковський у звітному протистоянні вдосталь дали пограти своїм молодим виконавцям. За відсутності травмованого Едуарда Федчука дуже серйозний шматок часу на майданчику в якості розігруючого провів 19-річний Володимир Коцько – і треба сказати, не розчарував.
На самому ж паркеті довше розкачувались господарі, які дали змогу “будівелам” піти у відрив в рахунку. Цей відрив “Лицарі” так і не покоротили до завершення першої чверті – 14:22. Зате вдалося провести ударну кінцівку другої десятихвилинки, тож на велику перерву команди пішли за рахунку 39:44 на користь гостей. В основному завдяки Олегу Рудакову: у нього, що називається, того вечора “пішло”, а сам гравець став найрезультативнішим у складі обох команд – 23 очки).
На початку другої половини гри нашим хлопцям вдалося навіть зрівняти рахунок – 44:44, однак потім кадровий потенціал суперників зробив своє діло. Тож Дмитро Чайковський майже повністю використав “ростер”, і одного моменту на майданчику, за підрахунком автора, грав “Волиньбаскет” із середнім віком менше 20 років! Тому й програти такому наддосвідченому “Будівельнику” (71:86) насправді було не соромно, про що після матчу говорили обидва тренери. Особливо радісно було чути від Євгена Мурзіна слова сподівань на те, що баскет у Луцьку, попри проблеми, буде жити.
А продовжиться це життя уже завтра о 15.00 на тому ж таки паркеті обласної ДЮСШ. Суперники – “Черкаські мавпи”, останній матч проти яких минулого сезону “Волиньбаскет” виграв. Повторимо?
Дмитро КУЗНЕЦОВ
На фото Миколи МАРТИНЮКА: у грі нова молода надія “Волиньбаскета” – Володимир Коцько.