Чому волинські копальні перетворилися на хронічну недугу для
нашої області, зате приносять мільярдні бариші товстосумам і манкуртам?
То коли добудують найперспективнішу в Європі за покладами
вугілля та найбезталаннішу в світі за темпами будівництва Шахту №10 «Нововолинську»?
І чому на складах накопичилися тисячі тонн видобутого на-гора «чорного золота»,
якого не хочуть купувати, віддаючи перевагу сировині, привезеній із… тимчасово
окупованих територій Донбасу? І з якого дива волинські споживачі електроенергії
повинні платити вдвічі більше за спожиту енергію, ніж вона реально коштує?
Ця проблема набула публічного розголосу, коли народний
депутат України від Володимир-Волинського округу №19 (фракція «Фронт змін»)
Ігор Гузь вирішив уперше за 2 роки поспілкуватися з колегами обласного рівня та
представниками виконавчої влади нашого краю. З останніми, правда, вийшла «неув’язочка»:
вони дружно проігнорували виступ Ігоря Володимировича. Не приїхав 1 грудня до
Луцька і Нововолинський міський голова Віктор Сапожніков… Тому проблему, котра
напряму до них дотична, обговорювали без них…
Отже, поблизу залізничних колій на імпровізованих складах
накопичилося понад 15 тис. тонн видобутого вугілля, яке мало б їхати на
збагачення, після чого – на Бурштинську ТЕЦ, де перетворитися на електроенергію.
Щоб зрозуміти суть проблеми та уяснити, що нічого в цій
країні не змінюється, нагадаємо: кілька років тому колишній голова
облдержадміністрації Борис Клімчук був змушений організовувати велелюдні
прес-конференції, їздити до Прем’єр-міністра України і оббивати пороги
Адміністрації Президента, щоб таки змусити донецьких власників збагачувальної фабрики
і ТЕЦ купувати волинське вугілля. Тоді нашим батогом таки вдалося подолати опір
олігархічного обуха…
Та навіть після Революції гідності найголовніший інструмент
впливу на ситуацію – власність і капітали – залишилися в руках «учорашніх».
Відтак, волинського вугілля знову ніхто купувати не хоче.
Чому, 1 грудня ц. р. пояснив голова облради Ігор Палиця. За
його словами, в 2014 р. за 1 тонну вугілля ДТЕК (фірма належить донецькому
олігархові Рінату Ахметову, – ред.) платила нашим гірникам 1100 грн. Згодом –
1300 грн. Вироблену електроенергію продавали по 71 коп. за кіловат/годину.
Натомість нині ціна продажу сили для «лампочки Ілліча» – 1 грн 86 коп. Бо на
підставі міжнародної програми «Роттердам +» ціна за тонну вугілля зросла до
2500 грн.
Здавалося б, усе добре. Та якби ж то! Ігор Петрович
повідомив, що монополісти клану Ахметова продовжують волинським шахтарям
платити по 1300 грн за тонну «чорного золота». І то – коли захочуть!
Нині такого бажання в них немає. Відтак, зростають борги по
зарплаті шахтарям, відсутні кошти на добудову Шахти №10 «Нововолинська».
Знову виникає питання: чому?
Голова облради публічно заявив, що нинішній Міністр
енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик (екс-мер м. Калуш і
недавній народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», – авт.) перед призначенням на відповідальну державну посаду їздив… «на
смотрини в Донецьк до сепаратистів»!
У результаті на збагачувальну фабрику і Бурштинську ТЕЦ, які
належать Ринату Ахметову, везуть не волинське вугілля, а сировину… з окупованих
територій, де хазяйнують банди сепаратистів ОРДО-ОРЛО!
«Радикально треба ставити цю проблему. Причому, на найвищому
державному рівні! Маю на увазі навіть рівень глави держави!», – переконаний
Ігор палиця.
Народний депутат Ігор Гузь у свою чергу повідомив, що ще 3
місяці тому особисто звертався до міністра Ігоря Насалика. «Але там якісь
шури-мури»…
Щодо Шахти №10 «Нововолинська», то Ігор Володимирович
заявив: якщо уряд на 2017 р. не виділить на її добудову 150-200 млн грн, то він
за проект Державного бюджету України не голосуватиме. Бо без цих грошей вся волинська
гірнича галузь, як і копальня-довгобуд, «накриються мідним тазиком»…
Таким чином, відлік часу на вирішення проблеми нагадує період
горіння бікфордового шнурка, прив’язаного до потужного вибухового пристрою.
Якщо найближчими днями нічого не зміниться, нововолинські шахтарі нагадають про
себе на повен голос. І мало місця буде насаликам і ахметовим…
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: Ігор Гузь демонструє гори
волинського вугілля, яке не хочуть купувати «донецькі» власники Бурштинської
ТЕЦ.