«Волинська газета» продовжує цикл виступів і звітів керівників обласної ради та представників усіх депутатських фракцій органу самоврядування нашої області. Пропонуємо увазі найголовніше, що пролунало в програмі «Час діяти» на радіо «Луцьк» та Волинському обласному радіо.
З головою фракції політичної фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» в обласній раді Василем Столяром та членом цієї ж фракції Ігорем Лехом спілкувалася журналіст і ведуча Оксана Кривцун.
– Василю Андрійовичу, Ігоре Богдановичу, вітаємо в студії! Скажіть, рік роботи в облраді можна вважати періодом ефективної роботи чи це фаза певного «притирання» та знаходження компромісів?
Василь Столяр: – Можу сказати, що це рік, швидше за все, був періодом «притирання». У раді – багато нових депутатів, яким потрібно було зрозуміти, хто є хто і на яких позиціях перебуває. Образно кажучи, хто з них за народ, хто за якісь партії, а хто просто так зайшов у раду? Мабуть, за роки Незалежності це перша обласна рада, де більшість депутатів справді думають про народ, а не відстоюють лише свої власні інтереси.
Ігор Лех: – За рік роботи обласної ради досягнуто дуже багато позитивних змін! І ми будемо їх розвивати надалі. Це, насамперед, максимальна прозорість і відкритість у роботі органу самоврядування Волині. Це в першу чергу стосується прозорості розподілу бюджетних коштів, відкритості кадрових призначень, що раніше було або напівтаємним, або взагалі закритим від громадськості процесом. На жаль, одна лише обласна рада не може вирішувати в області абсолютно всі проблеми. Депутати та керівництво ради намагаються цього досягнути, але наражаються на супротив. Він полягає в тому, що Верховна Рада невчасно ухвалює потрібні громаді закони, виконавчі органи – різноманітні підзаконні акти… І це гальмує роботу не лише Волинської облради, але й інших органів самоврядування по всій Україні.
– Поговоримо про партійну дисципліну та ситуацію всередині фракції «Батьківщини». Чому так сталося, що у вас відбувся розкол? Чи це не розкол? Чи просто робочі моменти?
Василь Столяр: – Ця ситуація – всього лише робочий момент у житті фракції. Партія «Батьківщина» у Волинській області під керівництвом Олега Кіндера діє за принципом: «Я сказав – ви так і дійте!». Але так не буде! Всі 9 депутатів облради, які наразі перебувають у фракції «Батьківщини», вважають, що на першому місці в роботі мають бути інтереси громади всієї Волинської області, а вже потім – все інше. Насамперед треба дбати про людей, а не про щось інше, говорячи одне, а діючи по-іншому. І народ не має стосунку до партії, яка існує в нашій області під керівництвом Олега Кіндера.
– Якщо виникає якась хитка ситуація в сесійній залі, то чи є якась партійна вказівка, як саме повинен голосувати кожен член фракції «Батьківщини»? Чи кожен голосує за покликом серця, керуючись лише власним поняттям про совість та відповідальність?
Василь Столяр: – На сьогодні кожен із 9 членів фракції «Батьківщина» голосує серцем і душею. А на початках роботи, коли нас було 12, на засідання фракції приходив голова обласного осередку партії і казав, як треба діяти в кожній конкретній ситуації, бо, мовляв, так і з Києва сказали. Бо йдуть вибори, і треба підняти рейтинг партії… Але чому ніхто не хочу думати про народ?! Переконаний, що загальнонаціональний лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко достеменно не знає, що насправді робиться тут, на Волині, бо їй у вуха вкладають щось інше… Тому зараз у фракції голосування відбуваються за чітким принципом: за інтереси громади, і в цьому немає жодних розбіжностей у роботі всіх 9 членів фракції.
– Ігоре Богдановичу, свого часу ви казали, що розкол намітився тоді, коли треба було голосувати за створення нового комунального підприємства облради «Волиньприродресурс». Бо ж не всі члени «Батьківщини» підтримали ідею його створення, так?
Ігор Лех: – Цю проблему ми не хотіли виносити на публічне обговорення, бо вона виникла лише з однієї причини… Розумієте, всі депутати від «Батьківщини» на виборах отримали велику підтримку, набравши від 30 до 35% голосів виборців. У загальному успіху «Батьківщини» є велика заслуга як партії загалом, так і кожного депутата, який переміг. Відтак, кожен заслуговує на право мати власну думку і не може керуватися вказівками лише якогось одного командира. В першу чергу на кожному з нас лежить велика відповідальність перед тими людьми, які нас обирали в округах в усіх містах і районах! Тому, коли це було озвучено, стався розкол. І вийшло так, що 9 депутатів із 12 обраних діють згуртовано, обговорюють перед кожним засіданням сесії кожен проект рішення, визначаються, будемо підтримувати його чи ні. При цьому ніхто нікому не нав’язує якусь одну думку, а спільно її напрацьовуємо в результаті конструктивних дискусій.
– Перейдемо від політики до конкретики. За рік зроблено справді дуже багато. Навіть сам факт створення підприємства «Волиньприродресурс» багато що говорить. Але наразі поки не видно реальних результатів його роботи… Чому? Київ не допомагає чи якась інша причина?
Ігор Лех: – Я особисто подавав проект рішення щодо створення цього комунального підприємства. Це відбувалося ще в квітні цього року. Але партійне керівництво переконувало, що цього робити не варто, бо, мовляв, от-от прийме відповідний закон Верховна Рада… Можна сказати, що саме від цього моменту й почалося внутріфракційне протистояння. 9 депутатів підтримали ідею його створення та прагнули, щоб надихнути його на успішну роботу, щоб зробити його бюджетоутворюючим для Волині, троє інших виступили проти…
Щоб «Волиньприродресурс» запрацював із користю для громади, потрібен якийсь час. Я не кажу про якісь роки, а маю на увазі значно менший відрізок часу. Але на сьогодні ситуація така, яка вона є. В нас є проблема з незаконним видобутком бурштину? Є! Її потрібно вирішувати? Потрібно! От ми й створюємо комунальне підприємство, яке належить волинській громаді, для вирішення цієї проблеми! Не якесь приватне чи з закордонними інвесторами, а суто волинське! Що тут поганого? Тим паче, що, крім бурштину, є в області й інші корисні копалини, які потребують раціонального використання. Саме тому ми й виступаємо за те, щоб органи самоврядування та виконавчі структури влади всіх рівнів спільно вирішили цю проблему з користю для волинської громади. І хіба вже час для цього не настав після 25-річного періоду зволікань? Тому добре, що більшість депутатів відкрили цей гнійний пухир і почали процес публічного та прозорого лікування.
Не буду приховувати: це було б неможливо зробити, якби не позиція голови обласної ради Ігоря Палиці, який узяв на себе моральний обов’язок довести ідею створення «Волиньприродресурсу» до логічного завершення. Ми віримо в Ігоря Петровича, будемо йому в цій справі всіляко сприяти, бо в результаті виграє вся волинська громада.
– А люди розуміють, що відбувається? От ви, Василю Андрійовичу, були в складі робочої групи депутатів, яка виїжджала в Маневицький район. Бачили все, що там відбувається з незаконним видобутком бурштину… А що далі?
Василь Столяр: – Порушено кримінальну справу за ознаками частини 2 статті 242 Кримінального кодексу України… Мене, щоправда, дещо дивує, чому взято до уваги саме частину другу цієї статті, але це вже інша тема… Тому я офіційно заявляю: за фактом перешкоджання депутатам стоїть особисто начальник маневицької поліції та голова райдержадміністрації, який повинен координувати дії поліції, прокуратури, лісової охорони. Місцевий прокурор так собі, вліво-вправо дивиться… В Маневицькому районі, крім цього, розповсюджують брехливі чутки, що комунальне підприємство «Волиньприродресурс» забере в селян землю. І деякі депутати облради, які це говорять на Маневиччині, так само брешуть. Бо ніхто в людей землю не забере! Насправді ж усе інакше: якщо на якійсь території є покладу бурштину, то представники комунального підприємства прийдуть до сільської та районної ради і будуть домовлятися про умови надання дозволу на видобуток. При цьому 25% з прибутку має отримати громада, на території якої буде проводитися видобуток, ще 25 – районна рада, 50% – піде в бюджет області.
Запитаєте, чому області планується перераховувати половину прибутку? Бо на Волині є райони, де немає ніякого бурштину, піску чи інших корисних копалин, а в наявності лише болота і людські біди… Їм же ж треба також допомагати долати першочергові проблеми! Наприклад, скільки вже сільські діти в школах будуть ходити в туалет на вулицю? Щоб вирішити цю проблему, потрібні гроші. А де їх узяти?
От на сесії облради 21 грудня буде справжня боротьба, як правильно розподілити крихти в розмірі 11 млн грн. Але ж область від наведення порядку з видобутком бурштину могла б мати набагато більші надходження! Офіційно фіскальна служба повідомила, що за умови видобутку 10 тонн бурштину і виплати зарплати в мінімальному розмірі 5 тис. грн буде сплачено податків на суму 156 млн грн! Уявляєте?! То хіба не сепаратисти ті люди, які не голосують? Не вони підривають економіку волинської громади та держави в цілому? Які тільки постійно брешуть?..
– Коли реально запрацює «Волиньприродресурс»?
Ігор Лех: – Навіть на недавньому засідання профільної комісії ми рекомендували керівникові підприємства Веніамінові Тузу,щоб він більше інформував громадськість про свою роботу. На сьогодні – і про це на сесії голова облради Ігор Палиця заявив – ми підійшли дуже близько до того, що «Волиньприродресурс» отримає ліцензію на видобуток бурштину.
Повертаючись до внутрішніх справ у фракції «Батьківщини» в нашій облраді, повинен наголосити, що проблема незаконного видобутку «сонячного каменя» стосується трьох областей: Волинської, Рівненської і Житомирської. Але якщо на Житомирщині представник «Батьківщини» Анжеліка Лабунська, колишній голова – до вересня цього року – тамтешньої облради, керівник житомирського осередку партії «Батьківщина» була ініціатором створення комунального підприємства «Бурштин Полісся», то там це всі схвалюють, а в нас Олег Кіндер 9 депутатів облради, які також підтримують ідею створення комунального підприємства, намагається виключити з партії? Це ж нонсенс!
Друге, що повинен сказати. Буквально на минулому тижні тему видобутку бурштину на Рівненщині віддали в руки приватних структур. Тому нам дуже цікаво поспостерігати, чи виключать за це з партії тих депутатів Рівненської облради від «Батьківщини», які голосували за таке рішення. Бо ми на Волині створили не приватне підприємство, а комунальне, яке належить обласній раді, отже – всій волинській громаді. Коли будуть нові вибори і оберуть тих чи інших депутатів, чи знову нам довірять представляти інтереси людей, то в будь-якому випадку «Волиньприродресурс» залишиться власністю волинської громади!
Чому такий супротив? Будьмо відвертими: ну, не хоче влада вирішувати цю проблему! Їм краще видавати якісь квиточки, щоб їх купували за готівку, і щоб по суті своїй нічого на краще не змінювалося. Бо при бажанні цю проблему можна було вирішити давно і дуже швидко. Ми ж їздили на Маневиччину, бачили, які там збитки завдані! А паралельно з цього ж району постійно надходять звернення з проханням виділити з бюджету гроші на школи, садочки, ФАПи і таке інше… Так, ми уважно вивчаємо кожне з них. Але уявіть собі, які були б кошти в цьому районі, якби ніхто не ставив палки в колеса підприємству «Волиньприродресурс»!
– Волинь має такий потужний ресурс, а доведеться ділити на сесії якісь крихти на суму 11 млн грн… Але щоб розділити якісь гроші, треба, щоб депутатів облради почули. На ваші пропозиції реагують в державній адміністрації? Чи є взагалі співпраця?
Василь Столяр: – Щосереди з 10 ранку я перебуваю в своєму окрузі №35 в Рожищенському районі, де люди мене обрали депутатом. До мене постійно приходять громадяни. Як правило, зі своїми бідами. Наприклад, у людини немає коштів на лікування від онкологічного захворювання… Або дитинка народилася без ока – попросили 15 тис грн на протез… Або дівчина віком 28 років, яка важить 27 кг, потребує допомоги з лікування… Люди приходять зі сльозами на очах, умовляють допомогти. Я даю запити, щоб допомогти їм хоча б не померти… А як діє голова облдержадміністрації Володимир Гунчик із комісією, яку вони собі придумали? Пише: нате вам 400 грн, 500, максимум 1000. А потім ще й письмово нагадують заявникам: у цьому році ви, шановні, більше вже не маєте права на допомогу! Але ж людям потрібні більші суми, щоб вирішити ті страшні проблеми, про які я казав раніше?! Чому їм дають крихти?!
У нас недавно на засідання профільної комісії приніс представник облдержадміністрації проект екологічної програми на 2017-2020 роки. І що там написано? Луцьку допомогти, Ковелю допомогти, іншим районам, де перевиконання бюджету, теж допомогти… А де інші? От в Рожищі є львівська філія ветеринарного навчального закладу, там викладають і вчаться,здебільшого, мешканці нашого району і області. Так там у приміщеннях вікна старі стоять із 60-их років минулого століття! Люди просять допомогти. А що робить комісія, яку очолює Володимир Гунчик? Каже: раз немає цільової програми, тому ніякої допомоги навчальному закладу не буде. Я відповідаю: сам розроблю нову програму чи зроблю доповнення до якоїсь існуючої! Винесу на обговорення сесії, депутати проголосують, і все, проблему вирішено… Ну, скажіть, скільки можна займатися брехливими відписками? Діти ж там навчаються наші, волинські, і батьки в них небагаті. Чому їм не допомогти? А нам кажуть: нічого не дамо, бо це львівське підпорядкування. Та вони ж жодної копійки на Львів не перераховують! Натомість навчальний заклад поповнює бюджет Рожищенського району – тільки в цьому році перерахував приблизно 800 тис. грн!
– Ще одне питання, яке викликає бурхливі дискусії – зміни до перспективного плану розвитку об’єднаних територіальних громад області. З точки зору вашої фракції, в чому причина дискусій, бо ж, здавалося, тут немає ніякої політики, а йдеться про добровільне об’єднання місцевих громад?
Ігор Лех. – В українській ментальності все пояснення… Де 2 українці, там 3 гетьмани. Це якщо коротко. Коли ж детальніше, то цей процес дехто штучно намагається політизувати, насичувати ідеями, які тільки шкодять. І всі добрі наміри зводяться нанівець… Україна кров’ю заслужила право на реформи. Але більш як за два роки жодна з них, по суті, так і не проведена!
Тому детальний звіт про роботу фракції «Батьківщини» в обласній раді ми оприлюднимо на сайті обласної ради та в волинських газетах. І кожна людина пересвідчиться, що ми цей рік справді працювали, відвідуваність сесійних засідань була високою, діяльність у депутатських комісіях була відчутною, тому нам є про що звітувати і немає причин ховати очі.
А що загалом у державі немає великих змін на краще, то причина цього явища не стільки в роботі обласної ради Волині, скільки в діяльності вищих владних структур. Орган місцевого самоврядування нашої області – не якась окрема держава, а всього лише один із компонентів загального механізму.
– Більшість питань ухвалюється на межі компромісу. За які принципові рішення ваша фракція ніколи не голосуватиме?
Василь Столяр: – Коли йдеться про законні інтереси людини та громадянина, ми ніколи не проголосуємо за ущемлення його прав! Нехай усі керівники прочитають Конституцію України, там прямо сказано, що все належить народу! Не Президентові, парламенту чи Кабінету Міністрів, а народу! І народ усе повинен отримувати в першу чергу, а всі інші – потім. Бо коли в людини є хоча б середній рівень життя, він про революції не думає. І якихось поганих намірів не виношує. Він дбає за себе і свою родину, спокійно працюючи. Так от: ми, депутати, інша влада, повинні в першу чергу думати, щоб усі родини були щасливими та забезпеченими, тоді таким буде і весь народ України, і ось тоді й буде розвиток у країні, а не занепад!
Ігор Лех: – Люди заслужили право спонукати владу працювати краще. Вони так само самі повинні ставити перед собою серйозні завдання та відповідально ставитися до нашого спільного майбутнього. Наприклад, ідучи на вибори та заповнюючи бюлетень, свідомо підтримували лише тих, хто працюватиме на користь громади. Чи не в першу чергу саме з цього все починається: ми ж, виборці, приводимо до влади Президента, Верховну Раду, обласну раду, а також ради в районах, містах і селах. І ми відповідаємо за те, що відбувається.
Підготував Сергій ШРАМЧУК.