Переписана слава. Була
партизанська, стала повстанська… Як на межі з Волинню змінюються пріоритети.
Сусідня Рівненщина завжди вирізнялася екстравагантністю в
оформленні меж адміністративних кордонів чи в’їзних споруд до найбільших міст.
Наче все ще триває колишнє соцзмагання з Волинню, сусіди намагаються першими
продемонструвати свої патріотичні почуття. І не важливо, які з них є модними на
певний період часу…
На трасі сполученням Луцьк-Дубно на межі Волині і Рівненщини
органи влади сусідньої області навпроти волинської бетонної конструкції з
назвою області не лише оперативно спорудили аналогічну зі своїм написом, але й
вирішили показати червоному Києву свою відданість, додавши фразу «Край
партизанської слави». І бовваніла вона на всіх під’їздах до Рівненщини не один десяток
років… І лише зараз, коли всім абсолютно стало ясно, що ніяких червоних
партизанів у роки Другої світової війни фактично не було (за виключенням певних
загонів у північних поліських районах та рейдів Ковпака і Наумова, натомість та
ж Дубенщена була охоплена масовими діями відділів УПА (щоправда, здебільшого не
бандерівського, а мельниківського спрямування), до влади дійшло, що напис треба
змінювати. Вирішили не тільки змінити слово «партизанської» на «повстанської»,
але й для нагляднішої агітації своїх патріотичних почуттів зверху ще й
прикріпити аж 2 прапори: синьо-жовтий, державний, і червоно-чорний,
бандерівський.
Волинська влада ж дотримується консерватизму, нічого не
змінюючи ні у вказівнику, ні на території біля нього. Тому біля напису «Волинська
область» бовваніє велика баюра, а перед нею – дорожній знак із застарілою інформацією
про розташування за 15 км поста ДАІ…
Світлана КОМА.
На фото автора: патріотизм у квадраті по-рівненськи.