Цими днями відбулися велелюдні урочистості,
присвячені 108-ій річниці від дня народження Провідника однієї з гілок
Організації українських націоналістів Степана Бандери. І ці події знову
привернули увагу до чину і здвигу Степана Андрійовича. Власне, головне питання,
яке виникає у волинян: а чи взагалі ступала нога Степана Бандери на нашу землю,
яка в період Другої світової війни і навіть після її завершення була надійним
союзником революційної ОУН та героїчної УПА, а її представники – активними
учасниками національно-визвольної боротьби?
Виявляється, Степан Бандера як мінімум один раз
перебував на Волині, ще як мінімум один раз безпосередньо згадував про події в
нашій області на початку Другої світової, а також як мінімум ще один раз
скористався з безцінної інформації, котру вдалося отримати саме в Луцьку.
13 вересня 1939 р. із початком Другої світової війни
в воєнному хаосі в’язні-націоналісти визволили Степана Бандеру з опричної
камери в білоруському Бресті і разом подалися на південний захід.
Згодом про ці події Провідник згадував так:
«Ми пробиралися бічними дорогами, здалека від
головних шляхів, намагаючись оминути зустрічі як із німецькими, так і з
польськими військами. Ми користали з допомоги місцевого українського населення.
На Волині і в Галичині, вже від Ковельщини, ми пов’язалися з діючою
організаційною мережею ОУН, яка почала творити партизанські відділи, дбаючи про
охорону українського населення, заготовляючи зброю й інші бойові припаси для
майбутньої боротьби».
Крім цього, автор книги «Степан Бандера» – Микола Посівнич – навів слова
Степана Бандери щодо того періоду з оцінкою інертності українців наприкінці
1939-го і на початку 1940-го:
«Там не було можливості будь-що почати. Західна
Україна виглядала немов людина, якій паде щось на голову й вона не має змоги
тому запобігти. Піднесені вгору руки, закриті очі й… жде, коли це «щось» вже
впаде».
Організувавши за кордоном нові структури ОУН, Степан Бандера і його найближчі
послідовники згодом скористалися і ще однією унікальною інформацією, яку
роздобули в Луцьку.
«Наприкінці червня 1941 р. до ОУН-р потрапив архів
обласного управління НКВД у Луцьку, де була виявлена аналітична довідка для
внутрішнього вжитку НКВД із детальним описом діяльності Степана Бандери в ОН
1930-их років, також скурпульозно висвітлено Революційного проводу ОУН у
Кракові на чолі зі Степаном Бандерою; підкреслено його здібності й те, що
навколо нього згуртувалися молоді активісти, які посилили революційну роботу
ОУН на західноукраїнських землях», – говориться в книзі.
Відтак, Степан Бандера на Волині був. Степан Бандера
знав менталітет українців нашого краю. Степан Бандера зробив цінні висновки з
інформації, здобутої в Луцьку. Тож Степан Бандера заслуговує того пошанування. Яке
він отримує в наш час. Як і пам’ятника в Луцьку…
Роман УСТИМЧУК.
На фото з архіву: Степан Бандера (стоїть у другому
ряду) разом зі своєю родиною, 1933 р.