Без категорії

Поетичним рядком

Танк

 Забули спитати в Максима Танка,

як він ставиться до хокку й танка…

Зате, озирнувшись на КДБ вишку,

завважив білорусові професор Бабишкін:

 

«Спробуй, Максиме, запереч мені:

і ви, і ми в одному човні.

І в вас, і в нас гребців не бракує.

Дасть-бі, хтось плескіт весел почує…»

 

«Я розумію тебе, брате.

Тільки для кого оця регата?

У вас хоч трохи повзуть спросоння.

А в нас – порожня трибуна «сёння»…

 

*

Даруй, читачу, за Езопа мову.

Такий був час, такі умови…

Ставили в ряд Хатинь, Хіросиму…

Невже сюди ж і мову Максима?!

 Її, небогу з замком на вустах,

досі прасує імперський танк.

 26 січня
2017 року, м. Київ.

 Микола
ЦИВІРКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *