Поетичним рядком про мову
Лимонник
Артемові
Франкову
“Гей-гей-гей! Ганьба!” –
лізе з шкіри сміхач.
А в мене журба –
бовдур я кислий, бач…
Перед цим впритик
була сентенція:
кажете, рушник,
а ми – полотенце!
До грецьких календ
чекати, щоб мова
одеський наш сленг
до пуття змолола…
Лимонник той зник,
жити не мав підстав…
Та от, знов рушник
зашморгом комусь став.
Страх бере дядьків,
що державна мова
не добере слів
до зірок футболу.
Здохнемо! Труба! –
волають експерти.
Гей-гей-гей! Ганьба! –
скажемо відверто.
28 січня 2017
року, м. Київ.
Микола ЦИВІРКО