Доки олігархи з жиру бісяться, літні люди переходять на хліб і воду…
У Законі України про Державний бюджет на 2017 р. уряд і парламент вирішили зберегти норму, як і в попередні два роки, щоб знову стягувати податок із пенсії працюючих пенсіонерів. Причому, беруть його навіть із тих людей із правом на заслужений відпочинок, які працюють неповний робочий час – 4 години в день!
Про таке своєрідне українське ноу-хау подбав тодішній тодішній міністр соціальної політики України Павло Розенко. Цей мудрегаль (нащадок кадрових радянських партноменклатурних функціонерів!), без сумніву, заслуговує на пам’ятник «вдячності» від людей похилого віку.
Не кому іншому, а саме йому належить ініціатива стягувати податок і при неповному робочому дні. І так і роблять навіть після того, як це «молоде дарування» пішло на підвищення…
А дехто ще каже, що наші високопосадовці безініціативні. Та їм же ціни нема у базарний день! Світ давно їздить на велосипедах, а вони досі хочуть винайти п’яте колесо до цього двоколісного транспортного засобу. І, як бачите, винаходять, дивуючи своїм чудацтвом прогресивну частину людності. Хай гірше, але зате наше!
Закон про Державний бюджет на 2017 р. у частині стягнення податку з працюючих пенсіонерів і цього разу готувало згадане міністерство, але вже під егідою нового очільника – Андрія Реви (ще один новітній Корейко, який задекларував у схованці під подушкою мільйони гривень!). Злосщасну норму зберегли один до одного. Для чого зайвий раз сушити мізки? «Папєрєднікі» були не дурніші.
До речі, той самий міністр Андрій Рева на День працівника соціальної сфери влаштував для своїх підлеглих застілля в одному з найдорожчих ресторанів Києва. На звинувачення відреагував досить оригінально: використав спонсорські кошти.
Моє риторичне питання, невже знаходяться спонсори, які виділяють гроші на пиятику? – повисне у повітрі. На нього у нашій державі ще довго не знаходитимуть відповіді.
Верховна Рада, як і в минулому році, працювала цілу ніч і прийняла Держбюджет під ранок. Голосували за нього, у тому числі і за стягнення податку з працюючих пенсіонерів, і народні депутати, які прийшли у парламент на кривавих хвилях Майдану. У той час вони, мабуть, призабули, що клялися відстоювати інтереси народу. І серед них, на превеликий жаль, усі «слуги народу» від Волині…
Зрештою, людей багато, усім не допоможеш, а своя сорочка, усе-таки, ближча до тіла. Цей принцип і став основоположним у діяльності наших обранців, котрі за два роки надбали мільйонні статки, про що засвідчили декларації про їхні «трудові» доходи. Ось тільки не зрозуміло, чому з цього приводу обурюватися громадянам? Допустять когось із них до корита, то також голодними не будуть.
Найбільш поінформовані стверджують, що деклараціям не варто вірити. Мовляв, основна частина айсбергу схована під водою. У них значаться тільки ті статки, які знаходяться в Україні. То чому тоді виникає сумнів? Зроблено усе правильно. Хто сьогодні стане ризикувати власним добром, яке знаходиться у тридев’ятому царстві? Про нього треба мовчати, а то чого доброго дізнається якийсь капіталіст-мільярдер і зазіхне на «нажите непосильним трудом»… Отож краще зберігати усе тишком-нишком – так куди надійніше.
Прибічником стягнення податку з працюючих пенсіонерів був і і колишній Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який був дуже ласий до народних грошей і який навіть не добув встановленого терміну – дочасно «пішли» з займаної посади свої ж соратники.
І ще один цікавий нюанс у нинішньому Держбюджеті. Якщо торік на фінансування Кабміну було виділено 415 млн грн, то у цьому році ця сума зросла до 737 млн. Питається, за які такі заслуги? Можливо, краще стали жити пересічні українці?
Не обділили себе увагою і наші достойники-парламентарі. Витрати на їхнє утримання збільшилися на 20% і сягнули рекордної цифри – 1,12 млд грн. Усе-таки народ, який терпляче переносить злигодні, мудро висловився: хай тому рука обсохне, хто сам себе обділить.
З першого січня ц. р. захищенішими у матеріальному плані почуватимуться і держслужбовці, яким також підняли зарплату. Щоб хто не казав, але ця категорія постійно «опікується» доброботом населення. Та так дбає, так трудиться в поті чола зранку до смерканку, що їх звідти поганою мітлою не видженеш!
Я ніяк не можу зрозуміти, що зробив для України нинішній керівник «Укрпошти», що його місячні труди держава оцінила аж більш як 333 тис. грн. Не обділені і його заступники, зарплата яких становить 153-300 тис. грн. А загалом на 10 перших осіб керівництва «Укрпошти» щомісячно витрачається понад 1 млн 800 тис грн.
Ось із кого треба стягувати податки, а не з бідного пенсіонера, котрий заледве животіє! Відтепер йому ще тугіше доведеться затягнути пасок, оскільки в останні дні на 12% знову зросли ціни на молочну продукцію. Звичайно, що зроблено це в інтересах народу, вдячність якого можновладцям буде безмежною.
Хотів би привернути увагу до такого промовистого факту. У ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» записано, що пенсії не оподатковуються. І цю статтю ніхто не відміняв. А Держбюджет обкладає пенсії податком. Один закон суперечить іншому. Подібні парадокси у нашому законодавстві стають нормою і, по-моєму, нікого не дивують.
У світі нема більше такої унікальної держави, крім України, де б з пенсіонерів стягували податки. Але зате у нас є олігархи, котрі фальшивими обіцянками дорвалися до влади і в своїй жадобі до наживи не зупиняються ні перед чим.
У Бразилії закон забороняє олігархам займати державні посади та обиратися депутатами. Це пора було давно зробити і нас. Та поки що, як казав перший Президент України Леонід Кравчук, маємо те, що маємо. До речі, він сам має. І немало…
Олег КІДИБА, юрист.
Фото Світлани КОМИ.