Як і де
збирають, готують та зберігають насіння волинського лісу
З чого насправді починається волинський ліс, наскільки
важливо, клопітно, затратно і водночас захопливо зібрати, підготувати та
зберегти його насіння, журналісти всеукраїнських та волинських ЗМІ на власні
очі побачили під час прес-туру, що відбувся учора, 15 лютого. Про це повідомляє
прес-служба Волинського ОУЛМГ.
Учасники прес-туру відвідали Банк насіння та
лісонасінневу плантацію сосни звичайної, що створені на базі державного
підприємства «Волинський лісовий селекційно-насінневий центр». Дізналися, що
таке плюсові дерева та як працюють шишкосушарки на прикладі роботи ДП
«Ківерцівське лісове господарство».
Лісовідновлення та створення нових лісів – одне з
пріоритетних завдань лісівників. Щоб виконати такі завдання повною мірою, на
Волині застосовують комплексний підхід до відтворення лісових насаджень,
відводячи значну роль природному лісовідновленню. Крім того, на значних площах
проводиться штучне відновлення лісів методом створення лісових культур.
Для забезпечення лісокультурного виробництва
високоякісним посівним та садивним матеріалом з цінними спадковими
властивостями у галузі створена лісонасіннева база. Це основа сучасного лісогосподарювання.
Сьогодні її площа становить 2460 га (плюсові насадження, постійні лісонасінневі
ділянки, генетичні резервати, лісонасінневі плантації, плюсові дерева).
Щорічно з об’єктів лісонасінневої бази підприємствами
управління заготовляється 51-70%
лісового насіння від загального обсягу.
У 2007 р. волинські лісівники – першими в Україні – на
базі ДП «ВЛСНЦ» збудували Банк насіння з сучасними холодильними камерами.
Директор підприємства Тетяна Неводнічик розповідає, що
тут одночасно можна зберігати 1 т насіння хвойних порід та 5 т жолудя дуба звичайного.
У таких умовах насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 років. Так можна
створити запас насіння на випадок неврожайних років. Також оснащено два
автономних сховища, у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються у
пластмасових бочках по 50 кг у кожній при температурі від 1 до 5 градусів,
насіння сосни – у 10-літрових скляних бутлях при температурі 0-3 градусів. В
одному бутлі зберігається 5 кг насіння. Це 150 тис. насінин. Жолудів у
кілограмі – тільки 3 тисячі насінин.
Усе насіння обов’язково перевіряється на посівні якості.
Цікаво, що в одному (!) деситилітровому бутлі
зберігається 5 кг насіння сосни. Це – 150 тисяч насінин, з якого можна
виростити 20 га лісу!
Протягом зимового періоду в рахунок плану 2017 року вже
заготовлено 147 тонн шишки сосни звичайної при запланованих 121 т.
Їх заготівлею займаються працівники лісової охорони,
майстри лісу, допомагають заготовляти учнівські лісництва, населення. Після
того шишки ще потрібно переробити, отримати якісне насіння. Це клопітка справа.
Нею займаються працівники трьох шишкосушарок, що діють на базі ДП «Ківерцівське
ЛГ», ДП «Старовижівське ЛГ» та ДП «Ратнівське ЛМГ».
Головний лісничи ДП «Ківерцівське ЛГ» Марія Христецька
розповідає, що за добу їхня шишкосушарка може переробляти по 600 кг шишок.
Після цього насіння потрапляє в насіннево-очисні машини, де його обезкрилюють
та очищують.
Послугами Ківерцівської шишкосушарки користуються
Володимир-Волинське та Горохівське лісомисливські господарства, Цуманське,
Колківське, Маневицьке, Поліське лісогосподарства, ДП «ВЛСНЦ».
Екскурсію шишкосушаркою медійникам провела її завідувач
Світлана Круглик.
Упродовж 2016 року працівниками лісогосподарських
підприємств Волинського ОУЛМГ загалом було заготовлено 43,4 тонни насіння
деревних і чагарникових порід при плані 40 тонн. У тому числі сосни – 1499 кг
та дуба – 38,6 тонни. Загальний асортимент становить 30 порід. Про це повідомив
головний спеціаліст відділу лісового господарства Володимир Неводнічик.
Із цієї кількості на об’єктах постійної лісонасінневої
бази вдалося зібрати 31944 кг лісового насіння – 30920 кг жолудів та 576 кг
сосни звичайної.
Окрім основних лісоутворюючих порід, волинські лісівники
заготовили також насіння ялини європейської, модрини, вільхи, берези, ясена,
клена, горобини чорноплідної, калини, спіреї та інших.
Все насіння обов’язково перевіряється на посівні якості.
На даний час воно апробовано Рівненською зональною лісонасінневою станцією,
проводиться підготовка його до висіву на розсадниках.
Один із об’єктів заготівлі високоякісного насіння –
плюсові дерева. Їх у державних лісових масивах нині налічується 408.
Робота з паспортизації плюсових дерев на Волині
розпочалася у 1974 році. Спеціальна комісія з представників Волинського
обласного управління лісового та мисливського господарства, Рівненської
зональної лісонасіннєвої лабораторії, науковців НДІ та працівників лісгоспів
атестовують особливі дерева, заносячи в державний реєстр і видаючи паспорт.
Інженер лісового господарства ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрій
Ткачук зазначає, що плюсові дерева перевищують за однією або цілим комплексом
господарсько цінних ознак інші дерева. Кожне плюсове дерево має паспорт
встановленого зразка, а ще на висоті 1,5 м – охоронну десятисантиметрову білу
смужку і номер: у чисельнику – за державним реєстром, в знаменнику – за
підприємством.
Насіння та живці з плюсових дерев використовують для
створення насіннєвих плантацій.
Перша (в державному та лісгоспівському реєстрах плюсових
дерев воно рахується під №1) плюсова сосна росте у кварталі 4 виділі 4
Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове
господарство». Дереву вже 113 років. Коли комісія своїм рішенням атестувала цю
особливу сосну, внісши в державний реєстр і видавши паспорт під №1, її вік
становив 70 років. За цей час воно дало насіння для вирощення тисяч дерев, які
ростуть у лісових масивах не тільки Волинської, а й інших областей України. Виділ,
в якому росте незвичне дерево, належить до заповідного високобонітетного
урочища місцевого значення «Насадження сосни» віком 111 років. В заповідне
урочище приїжджають учні шкільних лісництв, науковці, інженери лісових культур
лісгоспів. Вони спостерігають за ростом дерев, станом плодоношення, відбирають
насіння для проведення дослідів по вивченню насіннєвого потомства плюсових
дерев на насінневих плантаціях.