Щоб зберегти родючість
ґрунтів, на Волині розроблять Стратегію.
У Луцьку відбулася науково-практична
конференція «Проблеми використання та охорони ґрунтів Волині в контексті прояву
деградаційних процесів» за участю доктора економічних наук, професора,
заслуженого економіста України, головного наукового співробітника Інституту
економіки та прогнозування НАН України Любові Молдаван. Участь у заході взяли і
представники «ДВК «Біоз-Волинь».
На зміну споживацькому
характеру у сільському господарстві повинно прийти екологічно-невиснажливе
ставлення до землі. До такої думки наприкінці минулого століття приходить
прогресивна частина людства. Це непростий шлях, який випаде пройти й Україні,
де надмірна розорюваність сільськогосподарських угідь (перший крок до
деградації!) становить 77%, де в результаті тотальної хімізації та надмірної
механізації в інтенсивних агротехнологіях щорічні втрати гумусу становлять 0,4-0,8
т/га, а внесення органічних добрив стрімко зменшується.
На Волині наполегливо
піднімає питання про збереження родючості ґрунтів ГО «Екологічний рух «Твоя
земля», адже до надміру споживацького використання землі додалися і зміни у
кліматі. Турбує і той факт, що регіональна Програма охорони родючості ґрунтів
не пролонгована, а ті положення (підтримка заходів із вапнування кислих ґрунтів
та з корінного покращення природних пасовищ), що відобразилися у Комплексній
програмі розвитку галузі АПК на 2016-2020 рр., торік фактично не
фінансувалися.
Більше року активісти
організації проводять заходи за участю науковців, депутатів, аграріїв, представників
влади. Результати напрацювань щоразу адресували в управлінські структури. Волинська обласна рада та ВОДА
відреагували на звернення громадської організації проведенням
науково-практичної конференції «Проблеми використання та охорони ґрунтів Волині
в контексті прояву деградаційних процесів», яка відбулася 9 лютого в
департаменті агропромислового розвитку.
Директор аграрного відомства Юрій
Горбенко, поінформувавши про стан волинських земель, повідомив, що голова ВОДА Володимир
Гунчик розпорядився (20 січня 2017 р.) невідкладно сформувати регіональну
політику ефективного використання і охорони земель сільськогосподарського
призначення. Отож, варто чекати відповідну Стратегію, до розробки якої залучать
і громадськість.
Голова ГО «Екорух «Твоя
земля» Олександра Тимошенко на конференції відзначила наскільки важливо усім волинянам
усвідомити важливість збереження ґрунтів. Кожен землекористувач повинен знати
та застосовувати превентивні заходи щодо охорони і збереження ґрунтів, які
значно дешевші за їх відновлення. Діапазон можливостей для екологізації земель
сільськогосподарського призначення досить широкий, та й науковці охоче надають
консультації. А ці заходи далеко не завжди потребують великих коштів.
– Небайдужі люди, які
поділяють і розуміють ці проблеми, згуртувалися навколо ГО «Екорух «Твоя Земля»
та прагнуть досягнути того, щоб мінімальні екологічні стандарти стали
невід’ємною частиною діяльності більшості землекористувачів, а їх фінансова
підтримка – обов’язком держави, – наголосила Олександра Тимошенко. – Головне, в
чому ми вбачаємо нашу роль на даному етапі, привернути увагу до ситуації задля
побудови діалогу, обговорення проблем та пропозицій, шляхів їх вирішення та
збір достовірних даних, донесення до влади та громадськості. Важливо, що під
час таких обговорень ми знаходимо багатьох однодумців і серед працівників
державних служб, і серед землекористувачів.
«Твоя земля» звернулася до
журналістів в районах Волині з проханням надрукувати статтю про проблеми, пов’язані
з охороною земель та пропозиції щодо їх вирішення. Своїми думками на сторінках
газет «Слово правди» (Володимир-Волинський р-н), «Ратнівщина» та «Народне
слово» (Турійський р-н) поділилися керівники агропідприємств, місцеві фермери,
представники місцевої влади, державних служб. Головна проблема поліських
районів – занедбаний стан меліоративної мережі і підкислення ґрунту,
центральний та південний регіони області багато говорять за необхідність
дотримання сівозмін, небезпеку інтенсивної хімізації сільського господарства,
критичну нестачу органічних добрив, про необхідність державних програм із
підтримання родючості.
В силу того, що
нормативно-правова база щодо захисту ґрунтів в Україні хоча і достатня, але ряд
її важливих положень не мають обов’язкового характеру, і не працюють фінансові
механізми для їх втілення, на думку Олександри Тимошенко, сьогодні як ніколи
настала необхідність створити та впровадити Кодекс доброї сільськогосподарської
практики.
Нині є всі передумови вперше
розробити та впровадити так званий Збірник правил основних агроекологічних норм
ведення рослинництва і тваринництва, як пілотний проект, на Волині, автором
ідеї якого є доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України,
головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України
Любов Молдаван.
Відомий агроексперт
зупинилася на зарубіжній практиці підтримки аграріїв, які дбають про родючість
ґрунту, адже проблема її втрати торкнулася усього світу (щорічна втрата
ґрунтової поверхні Землі сягає до 40 млрд. тонн!) і кожна країна по-своєму її
вирішує. Зокрема в Європі дієвим є положення САП (Спільної аграрної політики)
про «перехресну відповідальність» (cross-compliance), суть якої полягає у
фінансовій підтримці тільки тих фермерів, які дотримуються екологічних
стандартів.
Любов Молдаван наголосила на
тому, що, на жаль, пожинають плоди порушених законів землеробства наступні
покоління. Відтак, зі слів професорки, добре зарекомендувала себе практика
господарювання, зокрема в країнах ЄС, за Кодексом належної
сільськогосподарської практики. Вони включають вимоги, які забезпечують
збереження і відтворення родючості угідь, захист навколишнього середовища,
обмеження хімічних засобів у рослинництві, тваринництві, а також інституції та
форми контролю за дотриманням встановлених вимог, критерії оцінювання шкоди,
нанесеної порушенням правил та види санкцій в залежності від нанесеної шкоди.
Нині в Україні перебуває на
стадії проекту Закон «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості», яким
планується розширити повноваження органам місцевого самоврядування та
регіональним держадміністраціям. Це зокрема розробка, затвердження і реалізація
проектів та документації з охорони ґрунтів та збереження їх родючості;
установлення обмежень у використанні, тимчасовій забороні чи припиненні
використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі
порушення ними вимог у сфері охорони ґрунтів та їх родючості і, навпаки, економічне
стимулювання тих, хто дбатиме про підвищення продуктивної сили землі.
На конференції представники різних обласних структур поінформували про
заходи, якими можна запобігти проблемі втрати родючості ґрунтів та водних
ресурсів, про науково-практичні підходи у системах удобрення, рекультивацію
торфовищ, контроль за використанням пестицидів та екологічні проблеми
сьогодення.
Галина БЄЛОВА.
Фото Романа УСТИМЧУКА.