Спочив у Бозі легендарний український
поет Борис Олійник
Свого часу
Борис Олійник проголосив: «Я тим уже
пишаюся, що українець зроду…» І ось сумна звістка.
30
квітня о 11 годині 45 хвилин на 82-му році життя після важкої і тривалої
хвороби у Національному Інституті хірургії та трансплантологіїї ім.
О.О.Шалімова НАМН України спочив у Бозі легендарний український поет, людина-епоха
Борис Олійник… ЦарствоНебесне… Про це повідомив журналіст Михайло Маслій на своїй сторінці
в Facebook
Колись
він сформулював своє життєве і мистецьке кредо: «Писати, як живеш, а жити, як
пишеш».
Михайло Маслій також зазначив, що Олійник за своє життя
зробив значний вклад в українську поезію, журналістику, а також «від нещастя»
був змушений займатися політикою. «І все ж багатомільйонну любов українців у
всіх світах Борис Ілліч заслужив саме за свою поезію. Коли читаєш його «Парубоцьку
баладу», «Стару пісню на новий мотив», «Ринг», «До проблеми: революція і митець»,
«А зрадник завше продає когось», відчуваєш почерквіртуоза слова
найвищого ґатунку, – пише журналіст, нагадуючи, що у творчому доробку Бориса Олійника – понад півсотні пісень у співавторстві з
найвідомішими композиторами країни, які й досі звучать звідусіль як пісенна
класика –
зразок найвишуканішого і наймелодійнішого слова.
– Мені довелося востаннє бачити поета минулого року під
час засідання Українського фонду культури, – пригадує член правління УФК,
голова Волинської обласної організації Українського Фонду культури Геннадій
Сарапін. – Вже тоді він хворів. А цьогорічна урочиста академія з нагоди ювілею УФК
у Київському будинку вчителя проходила без свого голови.
«Уродженець села Зачепилівка (раніше Харківської, нині –
Полтавської області) Борис Олійник за життя прославився не лише як поет,
зазначає УНІАН. Олійник закінчив факультет журналістики КНУ, згодом став
відомий і як перекладач, був членом НАНУ, очолював Український фонд культури.
У
1971-1974 роках працював заступником голови Спілки письменників України,
пізніше –
був її секретарем. Очолював українську делегацію у ПАРЄ, а в 1996-2006 роках
був віце-президентом ПАРЄ.
2005 року йому було присвоєне звання Героя України, також
Олійник – почесний академік Академії наук. 2010 року був призначений головою
Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Член КПРС (1961) на початку дев’яностих був обраний
членом ЦК КПУ і КПРС, також обирався депутатом Верховних Рад СРСР і не тільки. Після
здобуття Україною незалежності ініціював створення Комуністичної партії
України. Був депутатом Верховної Ради І-IV скликань
від КПУ і як позапартійний.
Що ж до творчих здобутків Олійника, то за своє життя він
написав понад 40 книг, віршів, есе і статей, які друкувалися як в Україні, так
і за її межами. Його твори перекладали польською, російською, чеською,
словацькою, сербською, румунською, італійською та іншими. Олійник, до всього, –
Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо».
Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опублікував
1948 року. Перша збірка його лірики – «Б’ють у крицю ковалі» (1962). Найвідомішими
книгами вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання
вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний
круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).
Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини
написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке було надруковане в
Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались
бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».
Олійник став лауреатом чисельних премій, в тому числі
державної імені Шевченка, імені Вернадського та премії імені Шолохова.
2012 року кандидатуру Олійника висували на здобуття
Нобелівської премії з літератури.
«У життєписі вже, на жаль, покійного Бориса Олійника,
відомого українського поета-шістдесятника, є сторінки, безпосередньо пов’язані
із Волинню та Луцьком зокрема, пише інтернет-видання «Волинь-24». Ще в
студентські роки (а у 1953-58 рр. Борис Олійник вчився на факультеті
журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка)
майбутній поет двічі проходив практику на Волині, зокрема у одній із
найпотужніших на ту пору регіональних газет в Україні «Радянська Волинь».
Свого часу, на вечорі з нагоди 75-річчя Бориса Олійника,
який проводила Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени
Пчілки, член Національної спілки письменників України Іван Чернецький розказав про
те, як ще молодий поет заміняв воротаря у Синкевичівці, де вимазав одяг, проте
був щасливий, що не пропустив жодного гола. І про те, як Олійник допомагав йому
уже у Києві з ночівлею, і взагалі яким він був веселим і хорошим товаришем.
А ось як в одному з інтерв’ю «Літературній Україні» від 21
жовтня 2010 року згадував період практики у Луцьку сам Борис Олійник: «Під час
навчання я підробляв у газетах. Два роки поспіль був на практиці в «Радянській
Волині», і працювати, до речі, дуже хотів саме там. Мене також там хотіли взяти
на роботу. Там, до речі, на прохання відповідального секретаря я часто подавав
до друку й свої вірші (бувало, гонорар виписували наперед, так що всі ми на ті
гонорари ще й підхарчовувалися)»( із інтерв’ю газеті «Літературна Україна», 21
жовтня 2010 року)..
Співчуття рідним близьким та колегам українського поета
Бориса Олійника вже висловив Президент України Петро Порошенко. Про це
повідомляє ONLINE.UA з посиланням на офіційний сайт голови держави. «Українська
культура понесла непоправну втрату – пішов у вічність, видатний поет та
громадський діяч, Герой України, голова Українського фонду культури Борис Ілліч
Олійник», – йдеться у співчутті Порошенка. Президент зазначив, що Україна
втратила митця, творчість якого наповнювала гордістю за рідну землю та її
народ. «Він багато зробив, щоб нація утвердила свою мову і культуру», –
підкреслив Порошенко. «Схиляю голову в глибокій скорботі і висловлюю сердечні
співчуття рідним і близьким Бориса Ілліча Олійника. Світла пам’ять про
прекрасну людну та великого патріота України назавжди залишиться у наших серцях»,
– зазначається у співчутті.
Чин похорону відслужать в Успенському соборі
Києво-Печерської лаври, а 3 травня з 10.30 до 13.00 у Клубі Кабінету Міністрів
України по Інститутській, 7 відбудеться прощання. Поховають поета на Байковому
кладовищі м. Києва.
Про це повідомляє член правління УФК, голова Волинської
обласної організації Українського Фонду культури Геннадій Сарапін і від імені
волинських фондівців висловлює щире співчуття родині та близьким великого
поета.
За матеріалами
інтернет-видань та Facebook
Наш кор.
На фото
Геннадія Сарапіна: у центрі – Борис Олійник.