«Кажіть мені, друзі, як можна воювати за краще життя і водночас думати, що за вас все зроблять інші?». Ці слова написав у щоденнику Едуард Гриневич, який поліг на Майдані за краще життя. А чи наступило воно навіть через 3 роки після повстання небайдужих?
У день 32-річчя, якого ніколи вже не буде, в с. Деревок Любешівського р-ну 31 травня ц. р. встановили пам’ятник одному з волинських Героїв «Небесної Сотні» Едуарду Гриневичу. Він загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 р. на столичному Майдані…
Цей пам’ятний знак має форму двох пелюсток, на одній з яких – зображення Майдану у час протистояння, на другій – фото Едуарда Гриневича у вишиванці, внизу ж стели – рядки з його щоденника, який він вів на Майдані», – написала власкор газети «День» по Волинській області Наталія Малімон.
Цей щоденник Едуард передав своїй родичці, людині, яка була його великим другом, нині редактору любешівської райгазети «Нове життя» Наталії Мусі, котра і стала ініціатором встановлення пам’ятного знака земляку-герою у його рідному Деревку. Знак встановили на центральній площі села, яка також рішенням сільської ради носить ім’я Едуарда Гриневича. Виготовив його луцький майстер Ростислав Швець, причому, виготовив безкоштовно, на знак поваги перед пам’яттю героя.
«Наталія каже, що пам’ятний знак – це тільки невелика подяка земляків Едіку, який дуже любив рідний Деревок. Пам’ятаю один із його знімків, який Едуард зробив в околицях Деревка. Його Наталія взяла за обкладинку до свого профілю у Фейсбуці. Звичайна, на перший погляд, поліська природа, скромні краєвиди, але такою душевністю і красою віє від них, що розумієш: це могла саме так зафіксувати людина, котра дуже любила цю землю. І знак нагадуватиме й наступним поколінням тих, котрі прийдуть на рідну землю Едуарда, як він жив, як діяв. Звертаючись до земляків, Едуард записом зі свого щоденника на обеліску каже: майданівці розуміли чітко, що хтось із них буде поранений, хтось зникне безвісти, але всіх єднала одна велика мета та бажання кращого життя для себе і нащадків. «Кажіть мені, друзі, як можна воювати за краще життя і водночас думати, що за вас все зроблять інші?» – а ці рядки зі щоденника Едуарда Гриневича актуальні зараз ще більше, ніж тоді, коли він писав їх на Майдані, де загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року, ставши Героєм «Небесної Сотні».
Також у Деревківській школі у пам’ять про Едуарда Гриневича започаткували міжнародний турнір із дзюдо.
А в Києві, на вул. Інститутській, на місці, де поліг наш земляк, серед інших портретів є й зображення Едуарда Гриневича…
Участь у відкритті від волинської влади взяв побратим-свободівець Едуарда Гриневича, перший заступник голови облради Олександр Пирожик.
Роман УСТИМЧУК.
На фото прес-служби Волинської облради та Романа УСТИМЧУКА: пам’ятник Едуардові Гриневичу в с. Деревок; січень 2014-го, в одному з цих наметів на столичному Майдані і був наш земляк на Революції Гідності…