У Луцьку, біля древнього Монастиря бригідок, де в 1939-1941
рр. була тюрма НКВД, завершується ексгумація недавно виявлених решток жертв
масового розстрілу, який стався буквально на другий день після початку
гітлерівсько-радянської війни.
Тоді, діючи за секретною інструкцією, що ув’язнених за
підозрою в політичних злочинах у разі неможливості евакуації в тил у випадку початку війни треба
негайно розстрілювати, співробітники НКВД, НКГБ, партійних і комсомольських
органів одразу після німецького бомбардування більшу частину в’язнів
розстріляли, підірвали гранатами та закололи багнетами прямо на подвір’ї тюрми,
а також – у камерах. За підрахунками істориків, може йтися щонайменше про 2000
і більше жертв сталінізму.
Намагаючись приховати сліди своїх злочинів, тіла жертв
сталінського геноциду червоні карателі скидали в глибокі воронки від бомб і
засипали землею. У повоєнні роки, щоб остаточно стерти з лиця землі пам’ять про
жертв людиноненависницького режиму, на території вже на той час не тюрми, а
музичного училища, під покровом ночі здійснювалася ексгумація тіл та
захоронення їх у районі старого смітника, де зараз вул. Карпенка-Карого біля
залізничного мосту…
Та немає нічого таємного, щоб не ставало явним. Понад
тиждень фахівці львівської пошукової спеціалізованої організації «Доля»
проводять розкопки нової братської могили, які випадково виявили будівельники
під час земляних робіт. Як повідомив колишній начальник Департаменту охорони
історичної і культурної спадщини Луцького міськвиконкому, нинішній
помічник-консультант народного депутата Ігоря Гузя Сергій Годлевський,
профінансував проведення всіх робіт місцева влада Луцька. Виділено 100 тис.
грн, із яких 70 тис. використано на виявлення решток жертв сталінізму та
підняття їх на поверхню для проведення судмедекспертизи, а ще 30 тис.
використають на чин велелюдного та урочистого поховання.
Сергій Годлевський повідомив, що на цей момент піднято з-під
землі рештки щонайменше 106 людей. Фактично всі вони були чоловіками, хоча біля
кісток однієї знайшли жіноче взуття… На жаль, в убитих 23 червня 1941 р. не збереглося
жодних речей, які б могли ідентифікувати особу…
Оскільки обсяг робіт великий, певний час потрібен і для проведення
судмедекспертизи, то все завершити до чергової річниці масового розстрілу в’язків
у Луцькій тюрмі в червні 1941-го не встигнуть. Тому чин перепоховання відбудеться
пізніше.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: на місці ексгумації жертв розстрілу більшовицькими
карателями мирних українців в Луцькій тюрмі.