Перший медичний добровільний шпиталь
На Волині презентували унікальний проект, який в
умовах війни «зшиває» Україну.
«Зшити» Україну – розтерзану фашистською
пропагандою, замордовану війною і фактично залишену владою. Чи можливо це в
нинішніх умовах кількарічної неоголошеної війни, яка забрала тисячі людських
життів?
Команда унікального проекту Першого
добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (далі – ПДМШ), яка,
завдяки надпотужній медичній і соціальній допомозі, організованій як на
прифронтових територіях, так і на нульовці, не словом, а ділом доводить: таки
можливо.
«Жодного двохсотого»
Надання кваліфікованої медичної допомоги в
зоні АТО всім, хто її потребує, – спільний проект МОЗ України, Міноборони,
Генштабу Збройних сил України та БФ «ПДШМ ім. Пирогова», який, власне, запустив
і підтримує механізм короткострокового залучення на ротаційній основі медиків –
починаючи від водіїв санітарного транспорту, фельдшерів, лікарів і закінчуючи професорами медицини. Президент «ПДМШ імені
Пирогова» Геннадій Друзенко каже, що це найбільший недержавний проект
спрямований на те, аби забезпечити кваліфіковану медичну допомогу якомога
ближче до лінії фронту. Адже в Іловайську було втрачено багато життів наших
військових саме через ненадання домедичної та першої медичної допомоги. Перше
бойове хрещення ПДМШ отримав під час дебальцівської операції, де лікарі
працювали фактично у режимі нон-стоп.
Це єдиний мобільний шпиталь, який має
цілком легальний статус.
– Ми вийшли на унікальний механізм, який складається з низки документів і дозволяє на
легальних правових засадах залучати медиків-добровольців для відрядження в зону
АТО, по суті – у прифронтову і фронтову зони. Ключовим документом є «Меморандум
про взаємодію в рамках проекту ПДМШ», затверджений 5 лютого 2016 р. А вже 18
листопада 2016 р. МОЗ України підписало наказ, яким визначило порядок
відряджень медиків- добровольців в зону АТО, згідно з яким керівництво лікарні
просто зобов’язане відрядити медичного працівника, котрий виявив таке бажання,
– каже Друзенко.
Окрім надважливої медичної цілі, ПДМШ
ставить за мету відродити у населення Донбасу відчуття потрібності Україні.
Адже ніщо так не лікує від синдрому «руського міра», як високий професіоналізм та
щире людське спілкування.
– Цим самим ми «зшиваємо» Україну,
оскільки люди, часто із Західної України, які вперше приїжджають на Донбас,
своїми справами, добротою і професійними навичками руйнують ті міфи, які роками
створювала російська пропаганда про «бандерівців», які харчуються немовлятами, – говорить Геннадій Друзенко.
Відрядження триває один місяць – це
максимальний термін, передбачений чинним законодавством. Більше того,
медики-добровольці ПДМШ мають право на отримання статусу учасника війни.
– Усіх, кого ми покликали на Схід,
повернули і зберегли – жодного двохсотого! Тож сподіваємося, що в нашій команді
кількість медиків-волинян істотно збільшиться, – підкреслює президент ПДМШ.
Кадровий голод в зоні АТО
Лікар відділення анестезіології та
інтенсивної терапії Волинської обласної клінічної лікарні депутат Волинської
обласної ради Сергій Сівак – один із тих відчайдушних волинян, які виявили
бажання послужити в зоні АТО. З обллікарні – він єдиний лікар, який вирішив допомагати людям на фронті. Власне саме з
ініціативи Сергія Сівака 16 серпня на Волині, а саме в Нововолинській міській
лікарні, Ковельській та Володимир-Волинській центральних районних лікарнях,
презентували проект ПДМШ ім. Миколи Пирогова. Участь у заході взяли головні
пироговці Геннадій Друзенко та віце- президент ПДМШ з питань логістики Ігор
Буйвол. У рамках заходу президент ПМДШ вручив нагороди ветеранам мобільного
шпиталю – Сергію Сіваку та завідувачу хірургічного відділення Волинського
обласного госпіталю інвалідів Олександру Кругляку. Лікарі-добровольці заслужено
отримали відзнаки «За врятовані життя».
Мета такого заходу на Волині – інформаційно-просвітницька, аби залучити до проекту
медпрацівників, які мають бажання допомогти країні.
– Місяць тому я приїхав зі Станиці
Луганської. Живуть там такі ж самі люди, як і ми. Правда у них дещо інший
погляд на певні історичні події та на те, що зараз відбувається в країні. І на
це є ряд причин. Серед яких – недопрацювання нашої держави як в минулому, так і
зараз. Фактично ПДМШ взяв на себе функцію, яку недовиконує держава. Приміром,
маємо Міністерство інформполітики, однак на тій території Луганської області де
я був, більше трьох років немає жодного каналу українського телебачення та
радіо. Газети українського спрямування приходять із запізненням на сім – вісім
днів. Уявіть, який світогляд у тамтешніх людей. Хоча 20 відсотків з тих, хто
там проживає, – щирі українці, які підтримують свою державу, – розповідає
депутат.
Сергій Сівак додає, що 99 відсотків
тамтешніх його пацієнтів – цивільне населення. Сказати, що в зоні АТО є
проблеми, – не сказати нічого. Там просто величезний кадровий голод. За таке
відрядження платять стандартну ставку, яку лікарі отримують на основному
робочому місці, плюс нараховуються відрядні. Тому, як підкреслює Сівак, люди,
які їдуть туди, ставлять на перше місце ідею української державності, а
матеріальні та інші інтереси – вторинне:
– Саме тому Олександр Кругляк і Геннадій
Друзенко є моїми братами за світоглядом і поглядами на життя. Спочатку –
Україна, наші професійні здібності та навики, а вже потім – зарплата і все
інше. Тож, ми звертаємося до всіх медпрацівників, які мають бажання допомогти
країні: нам потрібні медпрацівники різних спеціальностей. Роботи вистачить
усім. Тому, якщо є серед вас вмотивовані люди, – зголошуйтеся, – закликає
депутат.
Уже згадуваний лікар-доброволець Олександр
Кругляк з тих волинян, хто першим потрапив у команду ПДМШ. Наразі він уже двічі
був на ротаціях. Розповідає: окрім сидіння на дивані, захотілося на ділі посприяти
тому, щоб Україна була цілісною.
– Лікарів дійсно бракує. Я був у Новому
Айдарі. Ніби і віддалене місце від фронту, і збережена лікарня, і забезпечення
є, але немає спеціалістів. Бо ті, які були, повиїжджали. Люди там більш
вразливі. Роботи немає, інфраструктура не розвинена. Дивишся на тих діток, як
вони хочуть вчитися під тими снарядами, – розумієш, що їм потрібно допомогти.
Місяць часу кожен може приділити своїй державі, відірватись від дивана і телевізора та присвятити такій місії. Адже, коли ми їдемо
туди, робимо вагомий внесок у мирне життя нашої країни і наших дітей, – каже
Олександр Кругляк.
Фактично на фронт потрібні медпрацівники
усіх профілів. А записатися у добровольці просто. На сайті www.medbat.org.ua є форма запису, яку потрібно заповнити, а далі просто
чекати відповіді. І пам’ятаймо: найкращою і найефективнішою агітацією за
Україну є саме добровольці! Ряди яких може поповнити кожен бажаючий.
Михайло ТВЕРДОХЛІБ.
На фото: Координатор Першого
добровільного шпиталю ім. Миколи Пирогова Геннадій Друзенко , Ігор Буйвол і Сергій
Сівак у Ковельській ЦРЛ.