На 26-річчя Незалежності України голова Маневицької
райдержадміністрації Андрій Линдюк «нарешті вийшов із глибокого шоку», в якому
разом із собі подібними перебував із 11-річного віку… І – процитував Тараса
Шевченка!
Під час недавніх урочистостей із нагоди 26-ої
річниці Незалежності України в смт Маневичі з доповіддю виступив кандидат
економічних наук, голова місцевої райдержадміністрації Андрій Линдюк.
Хто писав йому текст, наразі невідомо, але в
доповіді пролунали фрази, які викликали певне занепокоєння в маневицької
громади.
«На двадцять шостому році Незалежності ми, нарешті,
вийшли із глибокого шоку, болю і випробувань, які спричинила для української
економіки російська гібридна агресія», – заявив Андрій Олександрович.
Що нинішній голова народився в 1980 р. і на момент
проголошення Незалежності був 11-річним хлопчиком, то це факт. Але за яких
обставин він утрапив у стан «глибокого шоку» і коли саме? 24 серпня 1991-го чи
значно пізніше, коли навесні 2014-го Кремль розпочав окупацію України в Криму і
на Донбасі? І хіба весь цей період український народ зазнавав тільки «болю і
випробувань»? Та й невже ми вже повернули втрачені території та отримали
перемогу над агресором, щоб економіка могла дихати вільно?
Як би там не було, але голова поліського району на
повному серйозні заявляє про нечувані здобутки чинної влади:
«Відновили зростання ВВП, і подальші прогнози
– позитивні. Це створює можливості до поступового відновлення рівня життя
українців… На районному рівні ми бачимо зростання у всіх галузях економіки. Нам
приємно, що цього року середня урожайність зернових у сільськогосподарських
підприємствах району має історичний максимум. Вже третій рік поспіль зростає
поголів’я ВРХ і на сьогодні становить вже майже 4 тис. гол. Наші
сільськогосподарські підприємства реалізовують свою продукцію у різні країни
світу»… Можна ще довго і довго перераховувати, що ми ремонтуємо, будуємо,
купуємо. Звичайно, це ще не все те, чого б ми бажали. І роботи ще дуже багато».
Уособлюючи себе з українським народом та чинною
владою, Андрій Линдюк, здається, вдарився в шпигуноманію, бо «вороги» бачаться
йому скрізь і повсюди:
«Ми повинні пам’ятати, що наші вороги, а насамперед
Росія, найменше чого хоче, так це успішної України. Наче вона взагалі ніякої
України не сприймає. Ну, що на це скажеш?».
І – процитував Великого Кобзаря:
«Нехай собі як знають, божеволіють, конають, – а нам
своє робить!».
На щастя, в творчій спадщині Тараса Шевченка є
багато й інших крилатих висловів. Ось, наприклад, такий:
«Раби, підніжки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили?!».
Ну, а про тисячі спустошених внаслідок крадіжок
бурштину гектарів маневицьких лісів Андрій Олександрович не згадує…
Світлана КОМА.
На фото Богдана ГОНЧАРУКА: волинське село після
покращення рівня життя на Маневиччині не дуже змінилося з Шевченкових часів.