Символічно,
що з ескалацією польською стороною недружніх рішень щодо України та певної
частини наших громадян, зачахли квіти примирення біля відкритого в 2003 р. у
смт Павлівка Іваничівського р-ну квіти скорботи, вінки пам’яті розвіяли біля
монументу холодні вітри, а ідея єднання покрилася глибокими тріщинами…
З ініціативи Міністра закордонних справ Вітольда Ващиковські (представляє
правлячу ультраправу партію «Право і Справедливість») офіційна Варшава склала «санкційний
список» із переліком громадян України, які, на думку нинішньої влади в
Республіці Польща, не хочуть іти на компроміс у справі відновлення історичної
справедливості.
Першими під ніж переліку персон нон-ґрата для в’їзду
в РП стали очільники Українського інституту національної пам’яті на чолі з Володимиром В’ятровичем, в якого
заступником працює колишня співробітниця Луцької міськради та відомчого архіву
СБУ Аліна Шпак. Але першим, кого
польська сторона не впустила в Польщу, став секретар Державної міжвідомчої
комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції,
пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святослав
Шеремета, який неодноразово відвідував Волинь та етнічні українські
території східних воєводств Польщі.
Святослав
Шеремета, до речі, разом із першим заступником голови
облради Олександром Пирожиком,
помічником-консультантом народного депутата України Ігоря Гузя Сергієм Годлевським і заступником голови Громадської
ради при облдержадміністрації Володимиром
Данилюком у березні ц. р. брав участь у спільному з делегаціями з України
та Генконсулом України в Любліні Василем
Павлюком заходах щодо пошанування вбитих польськомовними бандитами навесні
1944 р. понад 1000 мирних жителів с. Сагринь нині Грубешівського повіту
Люблінського воєводства РП. Меморіальний комплекс із викарбуваними іменами та
прізвищами жертв польського злочину, до речі, 10 років тому збудовано за кошти
бюджету Волинської області, але досі не відкрито на рівні глав держав Петра Порошенка і Анджея Дуди.
Тому символічно, що біля пам’ятника в смт Павлівка,
відкритого в 2003 р. тодішніми Президентами Леонідом Кучмою і Александром
Квасьнєвські, засохли квіти пам’яті, а вітри розвіяли вінки скорботи… Та й центральний
фрагмент монумента, наче ідея єднання, покрився глибокими тріщинами штучно
створених непорозумінь між Польщею та Україною.
Світлана
КОМА.
На
фото: сучасний вигляд монумента примирення та пам’яті і скорботи в смт
Павлівка.