1
грудня о 14:00 в Палаці культури Луцька (2 поверх) відбудеться відзначення
Лицарів ОУН і УПА. Нагороди, які вони не змогли отримати за життя, отримають
їхні родичі.
Нагороди УПА – Золотий
Хрест Заслуги, Срібний Хрест Заслуги та Бронзовий Хрест заслуги – виготовлені у
Львові за точними ескізами розробника нагородної системи УПА Ніла Хасевича. Із усіх
нагороджених в УПА волинян на сьогодні вдалося віднайти родичів лише 20
повстанців. Пошуки інших родичів ще тривають, тож це лише перша церемонія
нагородження, присвячена річниця Всеукраїнського Референдуму за незалежність
України 1991 року. Адже Лицарі ОУН і УПА боролися і гинули у боротьбі за
державну незалежність України.
Як повідомила обласний
координатор проекту з нагородження Леся
Бондарук, у 2017 р.до 75-річчя УПА в Україні вже передано 125 орденів родичам
повстанців. Серед нагород, які отримають волиняни 1 грудня: 7 Золотих Хрестів
Заслуги, 10 Срібних Хрестів Заслуги, 7 Бронзових Хрестів Заслуги. Нагороди 4
волинських повстанців за побажанням родичів будуть передані у Волинський
краєзнавчий музей.
Серед Лицарів, чиї
ордени будуть вручатися родичам 1 грудня:
Іван
Бандач (псевдо Залізняк, Юрко). Надрайонний референт Служби
безпеки ОУН Луччини. Лицар Бронзового Хреста Заслуги УПА (1945) (посмертно). 28.02.1945
р. І. Бандача вбила оперативно-військова група Торчинського районного відділу
НКВД на хуторі Садівські Дубини Луцького району.
Леонід
Волосовець (Куля, Максим, Улас). Надрайонний
провідник ОУН Луччини. Лицар Бронзового Хреста Заслуги УПА (1945). Загинув
13.12.1945 р. у сутичці з агентурно-бойовою групою НКВД в с. Романів Луцького
району.
Ростислав
Волошин (Березюк, Горбенко, Левченко,
Павленко, Чепіга). Полковник-політвиховник Української Повстанської Армії. Ідеологічний
референт Крайової Екзекутиви ОУН на Волині й Поділлі. Лицар Золотого Хреста
Заслуги УПА (1952) (посмертно). Визвольної Ради. Головував на великому Зборі
УГВР у липні 1944-го. Загинув у бою з
енкаведистами 22 серпня 1944 р. в
с. Гаї Бійничі
Дрогобицького району на Львівщині.
Григорій Грушовець
(Галайда, Хома).
Керівник Ковельського надрайонного проводу ОУН. Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА (1952). 30.10.1953 р.
Григорія Грушовця застрелила оперативно-військова група Волинського обласного
УМГБ при спробі прорвати кільце оточення поблизу будинку С. Гетьманчука, жителя
хутора Вигін біля с. Сельце на Ковельщині (криївка розміщувалася у схованці між
стінами). Під час перестрілки загинув охоронець
Галайди –
Степан (А. Свобода), а також
оперуповноважений УМГБ
підполковник І. Рожков, ст. лейтенант Лабушев, смертельно поранені сержант
Мікляєв та рядовий Сєвєрюхін.
Василина
Демчинська (Мотря, Надя, Ульяна, Циганка, Чорна). Комендант Українського
Червоного Хреста Луцької округи. Лицар
Срібного Хреста Заслуги УПА (1945) (посмертно). Нагороджена відзнакою УПА «За боротьбу в особливо важких
умовах». Загинула
14 (6).08.1945 р. у
бою з чекістсько-військовою
групою НКВД в с. Піддубці
(кинулася у полум’я палаючої клуні).
Сильвестр
Затовканюк (Пташка, Уголь). Хорунжий УПА, керівник
Військової округи УПА «Богун». Лицар
Золотого Хреста Заслуги УПА (1945).
24.02.1944 р. був важко поранений в сутичці з німецькою
автоколоною на дорозі поблизу лісового масиву Касень Радивилівського району на
Рівненщині. Помер 25.02.1944 р. від отриманих ран в с. Підвисоке
Радивилівського району.
Федір Затовканюк
(Матрос, Микита, Мирон).
Референт Служби безпеки Луцького окружного проводу ОУН. Лицар Бронзового
Хреста Заслуги УПА (1945). Лицар
Срібного Хреста Заслуги УПА (1948).
Загинув 4.02.1947 р. у бою з оперативно-військовою групою
Вербського РВ МВД
на території Дубенського району на Рівненщині. За іншою версією – загинув
5.03.1946 р. у бою з оперативно-військовою
групою
Козинського РВ МГБ
поблизу с. Буди Млинівського р-ну Рівненської обл. Тіло забрали в м. Рівне.
Тихон Зінчук
(Кубік, Ромб, Архип).
Сотник УПА, командир «4-а бригада «Соборна Україна», «ім.
Вовчака» (Західна ВО «Завихост») УПА.
Лицуар Срібного Хреста Бойової заслуги І класу (1948). Загинув 7.03.1946 р. в
бою з оперативно-військовою групою МГБ неподалік с. Волосівка Турійського
району.
Сергій Качинський (Іван,
Остап). Організатор і керівник першої сотні УПА. Лицар Золотого Хреста Бойової
Заслуги УПА 1 класу (1952). Загинув 10.03.1943 р. під
час нападу сотні УПА на німецькі склади зброї, що знаходилися на меблевій
фабриці смт. Оржів Рівненського району.
Іван
Кобець (Мазепа, Максим). Сотник УПА.
Лицар Золотого Хреста бойової заслуги УПА 1 класу (1948). Загинув 4.04.1945 р. у
бою з оперативно-військовою групою НКВД
в с. Грива (за іншою версією – с. Гута-Камінська) у Камінь-Каширському районі.
Яків Ковжук (Батько, Боя, Давид,
Карпо, К-о, Північ, Сивий, Старий, Семен, Тарас). Член Української Головної Визвольної
Ради, провідник Острожецького районного проводу ОУН, член підпілля на теренах
Житомирської та Київської областей.
Лицар Бронзового Хреста Заслуги УПА (1948). Лицар Золотого Хреста
Заслуги УПА (1952) (Посмертно). 19.01.1952 р.
Яків Ковжук в криївці на хуторі Підновина поблизу с. П’яннє в господарстві Й.
Шмиги потрапив в оточення оперативно-військової групи Острожецького РО МВД. Щоб не захопили живим – застрелився.
Микола Ковтонюк
(Якимчук) (Василь, Гриша, Данило, Олег, Щупак). Хорунжий, один з
організаторів УПА. Лицар Срібного
Хреста Заслуги УПА (1945). Загинув 29.07.1947 р. у криївці с. Борохів під час
спроби вирватися з оточення оперативно-військової групи МГБ, а його дружину
Зінаїду Драницьку було схоплено.
Анатолій Козяр
(Володимир, Гай, Гарасим).
Один із перших організаторів ОУН і УПА на Волині. Лицар Золотого Хреста
Заслуги УПА (1945) (посмертно).Загинув 7.06.1945 р. у нерівному бою з підрозділом
внутрішніх військ НКВД
у лісі поблизу села Садів Луцького району.
Петро Ксендзук
(Віктор, Віра, Доктор, Змій, Кіндрат, Красько, Кріс, Олесь, Онишко,
Петро, Сет). Провідник
Цуманського районного проводу ОУН.
Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги УПА (1948). Загинув 27.10.1955 р.
на горищі будинку С. Грицая в с. Новокотів Луцького району під час перестрілки
з оперативно-військовою групою Теремнівського РО МГБ.
Іван Малімон
(22, Артем, Бджола, Василь, Доктор, Задорожний, Омелько, Омельян,
Пчола, Технік). Районний
провідник ОУН Оличчини, командир сотні УПА, один із найкращих учнів художника
УПА Ніла Хасевича, керівник підпільної друкарні на Житомирщині.Лицар Бронзового Хреста Заслуги
(1952) УПА (посмертно).
Загинув 29.12.1951 р. у бою з оперативно-військовою групою УМГБ в с. Яроповичі Андрушівського
району на Житомирщині разом з підпільницями Ноною (Г. Дзебас) та Мартою (І.
Чорна).
Андрій Михалевич
(13, 132, 333, 73, В, Денис, Кос, Старий, Шугай). Командир куреня УПА,
керівник Служби безпеки Ковельського окружного проводу ОУН. Лицар Срібного Хреста
Заслуги УПА (1952) (посмертно). 8.12.1951
р. Андрій Михайлевич
у криївці у лісі поблизу с. Нові Черевища Камінь-Каширського району був оточений
агентурно-бойовою групою МГБ
Стального у Волинської області. Щоб не здатися живим, підірвався гранатою.
Семен Пятигорик
(Віктор, Гай, Православний).
Керівник Брестського оружного проводу ОУН. Лицар Срібного Хреста
Заслуги УПА (1948). У
квітні 1947 р. потрапив в оточення оперативно-військової групи МГБ на хуторі
Конотоп біля с. Одрижин Івановського району Брестської області. Щоб не
потрапити у полон, застрелився. За іншою версією – загинув у січні 1948 р.
Зиновій Самчук
(0152, Котляр, Кочегар, Шварц). Поручник-виховник УПА, провідник
Брестського окружного проводу ОУН.
Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА (1945). Лицар Срібного Хреста
Заслуги УПА (1948). Загинув
30.09.1949 р. разом із
дружиною Галиною (Н. Хвещук) у криївці під будинком Плянчука (жителя с. Хорів
Локачинського району), оточений оперативно-військовою групою МГБ.
Олександр Степанюк
(1015, 1230, 12302, 1915, Богун, Вавилонський, Марта, Матвій,
Мефодій, Прохор, Санько, Тетеря, Тихон).
Старший булавний УПА, член окружного проводу ОУН Ковельщини,
керівник Білоруського окружного проводу ОУН.
Лицар Бронзового Хреста Заслуги УПА (1948). Лицар Срібного Хреста
Заслуги УПА (1952) (посмертно). Загинув
разом з бойовиками Грицьком та Карпом 5.05.1952 р. в бою з оперативно-військовою
групою МГБ у с. Малий
Глухів Радомишльського району на Житомирщині.
Сьогодні відомо 1102
Лицарі найвищих нагород УПА – Хрестів Бойової Заслуги та Хрестів Заслуги.
Правдиві імена 660 з них не встановлено, адже учасники УПА та збройного
підпілля ОУН використовували конспірацію і були відомі під псевдо.
Зважаючи
на тогочасні реалії боротьби жоден із учасників збройного підпілля ОУН так і не
отримав своїх відзнак.
Тепер хід історії
відновлює справедливість…
Світлана
КОМА.
На фото з архіву (надане Лесею Бондарук): Григорій Грушовець,
який у нерівному бою з карателями разом із побратимами вбив 4 московських
окупантів.