«Ракетний ліс»

Безголовий солдат і «безхозне» майно…
Чому місце розташування військової частини в лісі біля с. Озеро на Ківерцівщині нагадує поле боїв без правил?
Про жах, який коїться там, де колись розташовувався ракетний полк 37-ої Гвардійської ракетної дивізії, «Волинська газета» розповіла 26 жовтня ц. р. у статті з красномовним заголовком «Жертва «Холодної війни». Коротко про суть: ліквідований наприкінці 1991 р. 577-ий ракетний полк дислокувався в лісовому масиві біля с. Озеро Ківерцівського р-ну. На станції «Ківерці» у нього був спецмайданчик, де приймали та відправляли крилаті ракети середньої дальності, які він мав на озброєнні. 
Але чому чергове роззброєння нашої армії призвело не лише до зменшення боєздатності, але й до злочинної халатності у ставленні до майна гарнізону?
«Волинська газета» надіслала інформаційні запити до керівників обох гілок влади, а також – Міністрові оборони України, генералу армії Степанові Полтораку. 
Що в армійському відомстві штабна робота поставлена на рейки совєцької машини, то це й так відомо. Тож оперативного реагування очікувати марно: генерали думають…
Натомість зразок діловитості та конструктивності продемонстрував голова Ківерцівської райради Василь Хмілевський. Але він повідомив узагалі шокуючу інформацію, попередньо звернувшись за роз’ясненнями і в Озерську сільраду, і в виробничий структурний підрозділ «Рівненська дистанція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та ДП «Ківерцівське лісове господарство»!
«На баланс Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області майно ліквідованої в 1991 р. в/ч 32187 не передавалося. Об’єкт під назвою «Шостий майданчик» в/ч 32187 по станції Ківерці на балансі залізниці не перебуває. Інформація про те, кому він належить і в якому стані перебуває, а також про здійснення вантажно-розвантажувальних робіт щодо ракетної техніки вказаної військової частини в залізниці відсутня», – констатував Василь Хмілевський.
А що ж ліси навколо колишнього військового містечка гвардійців-ракетників та на об’єктах, де зберігалися крилаті ракети з ядерними боєголовками?
«Стосовно охорони лісових ресурсів та здійснення заходів екологічної безпеки у місці розташування в/ч 32187 інформуємо, що ДП «Ківерцівське лісове господарство» відсутня картографічна інформація щодо розташування цієї військової частини, і це підприємство не здійснює заходів із екологічної безпеки. Щодо рекультивації земель, то, відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районна рада не наділена такими повноваженнями», – деталізував Василь Васильович.
Як бачимо, картина вимальовується така, як і у фантастичних фільмах про Апокаліпсис. Спочатку в лісі біля с. Озеро і Гайове було ліквідовано ядерну зброю та засоби доставки її до цілей, потім – порозпродувано техніку та інше майно, а далі об’єкт виявився безгосподарним, і його просто розікрали. Причому, процес грабунку не має кінця та краю, тому докрадають тут усе, що можуть, навіть у цей час.
Та ж картина спостерігається і на місці колишнього «Шостого майданчика» на залізниці біля м. Ківерці. Гігантська інфраструктура для завантаження ракет у вагони просто безслідно зникла…
Але рано чи пізно лад у цьому вирі хаосу наводити треба. Насамперед, органам державної виконавчої влади в цьому районі. Чи можна на це розраховувати? Сумнівно. Якщо голова Ківерцівської райдержадміністрації Валерій Ткачук не може звести кінці з кінцями державної власності на ввіреній йому території, то це питання навіть не риторичне. Бо як, наприклад, воювати з районною газетою «Вільним шляхом», то Валерій Євгенович ледь не в перших рядах. А як по-державницьки розпорядитися залишками військового містечка та вберегти від розкрадання ліс, то він у глибокому тилу… Мовчить, наче отримав контузію від невиконання чинного законодавства щодо вчасного реагування на інформаційні запити медіа…
Та «Волинська газета» триматиме на прицілі цей «Ракетний ліс». Хоча б тому, що це – наша спільна власність. Навіть незважаючи на те, що місце розташування гвардійців-ракетників у цьому лісі перетворилося на Армагедон, а на безголовому пам’ятнику воїнам, загубленому в хащах, хіба що місцеві слідопити можуть фото на згадку зробити…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора: один із місцевих хлопчаків таки найшов на колишній території військового містечка ракетників безголову статую…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *