Ввечері 12 грудня в одному з корпусів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ще довго після закінчення занять крізь темряву безсніжного грудня із вікон до міста зоріли свічки, долинав дівочий спів… Тут відбувалося сакральне українське дійство – Андріївська студентська сесія, або ж, як називають її у народі, – вечорниці! ФОТО
Організатором виступила кафедра філології та методики початкової освіти СНУ імені Лесі Українки, а модератором заходу була жіночий психолог Катерина Магнета. У дівчат, які побажали вступити на останній передшлюбний курс дівоцтва, вона цього вечора приймала ще й екзамен з ліплення вареників, адже у цій справі має професорський чин. СНУ імені Лесі Українки – чи не єдиний виш в Україні, а може й у цілому світі, де є такий незвичний екзамен.
– Хто його здав, може сміло виходити заміж! – каже жіночий психолог.
Цей екзамен в Україні – давній, як сам світ. Адже за народним звичаєм, ввечері 12-го грудня дівчата та хлопці сходилися до однієї хати. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня – ворожили… Колись вечорниці були дуже поширені, тож дівчата до господині, де відбувалося святкування, приносили продукти, з яких готували наїдки, а парубки – наливку. А необмінною стравою на Андріївських вечорницях були вареники з картоплею…
Тож до священного таїнства ліплення вареників, за яке першою взялася Катерина Магнета, долучилася й чоловіча рука. Насамперед, Заслуженого діяча мистецтв Сергія Скулинця, який завітав на гостину. А ще – зовсім юного хлопчика Максима, який прийшов на Андріївські вечорниці з мамою Світланою Пукало.
І студентки не підвели… Щоб підтвердити найвищий український дівочий статус, і тісто замісили, і качалками попрацювали, і тисяч три вареників із картоплею зліпили, зварили і всіх почастували… І ми покуштували. Смачно. Можете, хлопці, на факультет філології та методики початкової освіти засилати сватів, не прогадаєте.
Цього вечора, до речі, це був далеко не єдиний екзамен… Потрібно було ще здати гадальний, співочий, театральний, сердечний екзамени. Словом, ціла Андріївська дівоча сесія… Вечорнична… Студенти 21 групи Дарія Сидорук, Ольга Антонишин, Ірина Довжик, Діана Глушко, Наталія Ховайло, Яна Блищик, Олеся Куземич, Валентина Нестерук, Тетяна Мережа, Ірина Пахолок, Вікторія Єремейчук, Оксана Бриль, Ольга Пугач, Ольга Козак, Марина Банзерук та 22 групи – Софія Андрійчук, Юлія Большакова, Софія Ващишина, Юлія Вілюра, Анастасія Давидюк, Ольга Ігнатюк, Тетяна Новосад, Вікторія Петрук, Катерина Скавронська, Софія Троцюк, Валентина Черепара, Надія Шайнюк, Катерина Швець, Ніна Ягодинець, Алла Ясейко здали її на відмінно… Погадали на черевичках, книжці, поворожили на припаленій нитці, навіть у журкорів «Волинської газети» імена питали, щоб знати, хто з журналістів потрапить їм у суджені… До чого лиш не вдаються вкраїнські дівчата, аби дізнатися, хто будуть їх чоловіки… Бува й увесь одяг із себе скидали – такий дівочий звичай, і опівночі бігли за першим ліпшим чоловіком, щоб дізнатися його ім’я. Одна сміливиця розповіла, що якось опівночі, у чому мати народила, догнала на вулиці одного чоловічка, то він ледь в обморок не впав, уздрівши її, а тоді як не дремене… І це чиста правда… Ще не знати кому страшніше при такій оказії – дівчині чи чоловікові… Хлопці ж, звісно, нічого не бояться… Вони до дівчат на вечорницях залицяються, жартують, а бува і всілякі капості чинять… Ну, та дівчата у боргу не залишаються… Перемагають парубоцьку гординю піснею, загадками, всілякими смішними історіями, а то й кочергою можуть потягти… І цього разу члени екзаменаційної комісії, до якої увійшли знані викладачі Оксана Климівна Данилюк, Марія Ярославівна Фенко, Катерина Володимирівна Десятник, Ірина Борисівна Кузава, побачили дивовижні дівоцькі таланти… І пісень знають, і жартувати уміють, і грати різні ролі можуть, і бандура під їхніми пальчиками звучить особливо сердечно… Звісно, незримо був присутнім у залі і сам найбільший покровитель парубоцтва та дівчат – апостол Андрій Первозванний.
Хоч Він і християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають ще древніше походження, тому по-народному це свято часто називають «Калитою». Тож була на вечорницях і Калита, та кочерги ніхто не приніс, щоб хлопців ганяти… Та й хлопців, правду кажучи, на факультеті нема, то й не було її кому кусати… А жаль, бо частунків стільки нанесли дівчата, що годі їх було всі скуштувати…
Андріївській сесії, яку відновлюють на факультеті викладачі та студенти, може позаздрити уся Україна. Та перейняти волинський досвід… Екзамену з ліплення вареників в українській народній традиції – тисячі літ. Час його повернути у наші національні виші.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора.