Валерій
Маренич – співучий голос Нації
1 січня святкує 72-річчя народний артист України Валерій
Маренич. Він народився у Кривому Розі на Дніпропетровщині. З 70-х років
проживає на Волині. Досі співає. У 2014-му ВОТРК підготувала і видала диск
Валерія Маренича «Без тебе»: 21 композиція, записана на «живих» концертах та
відеокліпи власного виробництва. «Волинська газета» вітає співака і композитора
з днем народження і бажає сил і наснаги, здоров’я та нових творчихі здобутків.
Свого часу народний артист України Валерій Маренич збирав
тисячні зали на території всього колишнього Радянського Союзу, а зараз
найчастіше його можна зустріти десь на центральних вулицях обласного центру з
велосипедом у руках та рюкзаком за плечима. Про місце свого народження
…«Я народився у такому мікрорайоні Кривого Рогу, де
були зібрані переселенці з усього Союзу, – розповідає про своє народження легендарний
співак. – Чехи, поляки, німці, грузини… Мудрі. Сильні. Заробітчани. Бандити.
Злодії. Які хочеш… Луцьк – то піщинка. Там 200 кілометрів можна шурувати – і то
все Кривий Ріг».
Про власні творчі імпрези і успіхи згадує так: «У нас
була не попса. У нас були шлягери… Концерт коштував тоді 6 рублів 50 копійок.
Уявіть: «дом культури», скажімо, в Норильську – і 12 вечорів поспіль люди йдуть
на концерти. Одні виходять, інші приходять на наступний… Навіть тоді ми багато намагалися що
зрозуміти. Література потрапляла на очі, газети. Скажімо, в Казахстані після
концерту до нас підійшла жінка. Гарна, розумна, із Західної України – і вже
невиїзна там. «На вечное поселение» її туди відправили».
Про патріотизм і любов до України: «Комуніст Борис
Олійник казав: «Холуями їдете з України». А як інакше назвати таких українців,
як не холуї? Я був в Америці, Канаді… Ви не знаєте, скільки мільйонів там
голодних і босих. Америка? Це тільки сценарій! Колись закидали, що Мареничі в
Канаду виїхати збиралися. Я так скажу: це аргументи ворога!».
Про Волинь: «Волинь з’їдає талановитих. Хто такий
Богачук? Хто такий Пашкевич (людина три хори створила – чернігівський,
черкаський і волинський)? А хто такий Маренич?.. Мене часто питають: «Чому вас не можна
зустріти на концертах?». Кажу: тому що ворог не любить мої твори. А значить –
ненавидить цю волинську землю».
Про професійне: «Якщо Міністерство культури ігнорує
Маренича, то хай собі. Колись давно мені пропонували бути міністром культури. Я
зовсім іншої закваски. Я – актор. Люблю спілкування з такими ж людьми. А чинуші
– це пристосуванці. У нас море народу з периферії попало в Київ. Деякі навіть
міністрами поставали… Але це – не моє».
Про волинських талановитих авторів: «Усі знають Ліну
Костенко… А чого не розповісти, хто така Ніна Горик (волинська поетеса, –
авт.)? У нас же кажуть так: «Твоя любов ходить біля тебе, а ти шукаєш через
п’яте село». Так само і в моїй історії. Я все не викладаю, але моє життя
змінилося на 180 градусів. «Ручка шаловлівая»… Усе можна говорити: депресія,
нема концертів, хтось наплював тобі в душу. Народ наш чутливий. До сліз та
істерики довго не треба. Але треба писати, творити, радіти життю. Зима вона теж
– красива. Болото теж – красиве!».
Він багато пише і творить зараз на слова авторів з
Волині, про повстанчий рух, одвічний український патріотизм.
Наш кор.