65
років тому, 5 березня 1953 р., нарешті «відкинув копита» один із найстрашніших
тиранів Російської імперії – Іосіф Сталін (Джугашвілі). Але складається
враження, що кровожерливий монарх досі існує, адже в нього чимало не менш
цинічних послідовників…
5 березня 1953 р., за офіційною версією – після
інсульту, на «ближній дачі» неподалік
Кремля, помер очільник ЦК КПСС, генералісимус і диктатор Іосіф Сталін (справжнє прізвище Джугашвілі, партійний псевдонім – Коба).
Щоправда, досі існує припущення, що насправді
старому диктаторові допомогли піти на той свій його найближчі соратники,
насамперед, всесильний глава органів держбезпеки Лаврентій Берія, доля якого теж склалася трагічно: після обрання керівником
партії та держави Микити Хрущова Лаврентія
Павловича звинуватили в держраді та розстріляли…
Україна, яка досі переживає процес декомунізації, на
превеликий жаль, ніяк не може позбавитися синдрому сталінізму. І не лише в
окупованих Росією ОРДЛО і Криму, але навіть на підконтрольній території:
ностальгія за «сильною рукою» така живуча, що навіть сьогоднішні керівники
демократичної держави раз-по-раз вдаються до силових методів боротьби з
інакомислячими. До масового терору, як це було від самих початків диктатури
пролетаріату» на чолі з Владіміром
Лєніним (Ульяновим) і продовжувалося й після смерті Іосіфа Сталіна аж доки не рухнула «тюрма народів» в вигляді СССР, в
Україні ще не дійшло. Але тенденції – очевидні… Особливо в Росії, де Владімір Путін може вважатися справжнім
послідовником політики сталінізму.
То за хронологією історії завтра, 5 березня, Іосіф Сталін помре: 1953 р. Тоді майже
всі плакали від «безутішної втрати» «батька та вчителя»… А в 2018-ому він не продовжує
існувати?
Сергій
ШРАМЧУК.
На
фото з архіву: вітання від Сталіна.

