Нові
тарифи на приймання та доставку друкованих видань – гра в одні ворота.
Міністерство інфраструктури України затвердило
тарифи для Укрпошти на приймання та доставку періодичних друкованих видань за
передплатою. Документ зареєстровано в Мінюсті та оприлюднено 12 квітня 2018 р. У
ньому повністю проігноровано позицію редакторів україномовної друкованої
періодики та звернення Національної спілки журналістів України до Кабміну з
приводу недоцільності підняття й так високих тарифів на оформлення та доставку
газет та журналів.
«У 2017 р. держпідприємства продовжили надавати послуги із доставки та
приймання газет та журналів нижче собівартості, що негативно позначається на
фінансовому стані ПАТ «Укрпошта» і ДП «Преса» та призводить до збитків. Зважаючи на необхідність забезпечення
стабільної роботи національного оператора поштового зв’язку тарифи
змінюватимуться в два етапи. Перший етап триватиме з 1 липня до 31 грудня 2018
р., коли тарифи підвищуватимуться у середньому на 24,7%. Другий етап – з 1
січня 2019 р. передбачає підвищення рівня тарифів на 19,2% порівняно з першим
етапом», – зазначили в прес-службі ПАТ «Укрпошта».
Тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за
передплатою для видань, на які поширюється дія ст. 9 Закону України «Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів», повинні становити не більше ніж 40% собівартості виготовлення
одного примірника передплатного видання. Тобто, якщо редакції (видавництва) не
змінять собівартості видання, ухвалений наказ не вплине на вартість послуг з
приймання та доставки цих видань.
Для передплатників, які оформили передплату на рік, ціна доставки у 2018 р. не
зміниться.
«Укрпошта» доставляє друковані видання до 30 тисяч населених пунктів України. У
для доставки періодичних видань задіяні майже 31 тисяча листонош та близько 3000
автотранспорту ПАТ «Укрпошта». Перевезення пошти та друкованих видань
проводиться на понад 3,1 тис. поштових маршрутів загальною протяжністю понад
311,8 тис. км. Вартість послуг з розповсюдження періодичного друкованого
видання за передплатою становить в середньому 15-20% від загальної вартості
видання», – зазначається.
У той же час приватизоване держпідприємство нічого
не говорить про позицію НСЖУ, яка обґрунтовано доводила, що навіть нинішні
тарифи поштового монополіста – завищені. І що чимало центральних та місцевих
видань доставляється передплатникам зі значним запізненням, нерідко – раз на
тиждень…
Секретар НСЖУ, головний редактор газети «Донбасс»
Олександр Бриж, наприклад, на сайті НСЖУ чітко заявив від імені всіх колег:
«Брати гроші ще раз за те саме – неправильно. Інша
справа, коли видання змінює щось у своїх даних – тоді й справді виконується
робота, за яку треба платити гроші. А коли все лишається, як і було, то про яку
плату може йти мова?!».
Крім цих, в поштовиків існують й інші проблеми,
котрі негативно позначаються на системі передплати україномовної друкованої
періодики. Насамперед, невелика зарплата листонош, що спричиняє велику
плинність кадрів. А також – роздрібна торгівля різноманітними товарами
повсякденного попиту, які займають багато місця в нелегкій сумці рядового
поштовика…
Власне, як і зруйнований стан вуличних поштових
скриньок, які з радянських частин виявилися «безхозними» і куди вже неможливо
покласти свіжу газету…
Наш
кор.
На
фото Романа УСТИМЧУКА: класична поштова скринька нашого часу.