Після
заяви 23 квітня ц. р. під тиском багатотисячних акцій протесту про добровільну
відставку з посади Прем’єр-міністра Вірменії багаторічного правителя цієї
держави Сержа Сарґсяна у цій кавказькій країні наступного дня вшанували
співвітчизників, убитих турками під час Першої світової, сіли за стіл
переговорів, а також висловили занепокоєння, чи не розколеться держава навпіл…
У Вірменії 24 квітня вшанували пам’ять мільйонних жертв
масових убивств вірмен в Османській імперії, котра була союзником Австро-Угорщини
і Німеччини, в 1915 р.
Вірменська сторона заявляє, що під час Першої
світової війни були вбиті щонайменше 1,5 млн людей, у той час, як розпадалася
Османська імперія. Цю заяву підтримують майже 30 інших країн, у тому числі й Україна,
називаючи вбивства Геноцидом.
Туреччина ж не визнає Геноцидом убивства вірмен, які
розпочалися в 1915 р., заявляє про насильство не лише з боку Османської
імперії, а й зі сторони представників тодішньої вірменської меншини. Влада
нашого південного сусіда наполягає, що під час Першої світової з обох боків
було вбито від 300 до 500 тис. людей, і що це стало наслідком бунту вірмен, які
приєдналися до вторгнення російської імператорської армії.
В Україні ж загально прийнято масову різанину,
вчинено турецькою армією на території Вірменії в 1915 р., називати Геноцидом.
Як і Єреван давно визнав Голодомор 1932-1933 і 1946-1947 рр. теж формою Геноциду
щодо українців із боку більшовицьких окупантів…
Тож тисячі жителів Вірменії, представників діаспори
з-за кордону 24 квітня відвідують меморіальний комплекс на вершині гори Цицернакаберд,
щоб покласти квіти до Вічного вогню в центрі пам’ятника, присвяченого жертвам
геноциду.
«Меморіальні заходи відбулися через день після того,
як 23 квітня нещодавно призначений провладною парламентською більшістю Прем’єр-міністром
колишній Президент Вірменії Серж Сарґсян
оголосив про відставку після масових протестів проти його призначення, що
тривали 11 днів.
Сьогодні ж опозиція проведе політичні консультації з
представниками влади, повідомив лідер останніх протестів у Вірменії, колишній
журналіст Нікол Пашинян. «Сьогодні
ми проведемо політичні консультації, щоб юридично оформити перемогу народу», – пишуть
колеги з «Радіо «Свобода».
Яким шляхом піде Вірменія, чиїх синів і дочок чимало
проживає і на Волині, в майбутній перспективі: чи буде й надалі в фарватері
Москви, чиї окупаційні війська гарнізонами стоять по всій території держави, чи
зробить ставку на ЄС і НАТО?
Питання більш ніж риторичне, адже Вірменія перебуває
в оточенні країн, які важко назвати її союзниками. Ще з радянських часів
точиться війна з Азербайджаном у Нагірному Карабасі (вірмени називають
підконтрольну територію Арцахом, – ред.),
звідки, до речі, родом уже екс-глава уряду країни Серж Сарґсян…
«На цей момент моє бажання – тільки одне: що мої
передбачення щодо двох вірменських держав не будуть виконані, – написав у соцмережах
колишній радник Президента Вірменії, громадський активіст Грант Мелік-Шахназарян. – Тому що… Сержу Сарґсяну вдалося зберегти Арцах (територія колишньої Нагірно-Карабахської
автономної області, яка з 1991 р. після референдуму увійшла до складу Вірменії,
– авт.), і тепер він повинен стати
особистим завданням для всіх. Це не проблема колективної відповідальності, а
особиста проблема кожного. До речі, суверенітет Вірменії – це… Решту будемо говорити,
коли ейфорія пройде, і пристрасті будуть згасати».
Тож наразі однозначно сказати, яким шляхом далі
розвиватиметься процес у Вірменії, важко.
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото Грант Мелік-Шахназаряна: Серж Сарґсян ще у своєму службовому кабінеті.