Земляк-військовослужбовець
перебуває у полоні
Минулого
тижня Любешівщину облетіла тривожна звістка – уродженець с. Заріка Яків
Веремейчик, котрий добровольцем-контрактником пішов відстоювати на Сході
України цілісність нашої держави, потрапив у полон. Разом із ним там перебуває
його бойовий побратим, теж волинянин, Юрій Євтушок.
За словами мами бійця Ольги Яківни, син добровільно
підписав контракт на військову службу ще в 2016 році. При можливості
телефонував із зони бойових дій, а буваючи в кількаденній відпустці, приїжджав
до батьків. До того, як пішов служити за контрактом, жив у Луцьку, працював на
заводі, має сім’ю, діток. Про те, що Яків потрапив у полон, дізналися від
іншого свого сина, Романа, котрий повідомив, що Яша зник із розташування
військової частини, і ніхто не знає, де він подівся. Тим часом інтернетом
ширилася інформація, що він потрапив у полон. Згодом Яків передзвонив,
підтвердивши цей факт. А невдовзі батьки побачили в інтернеті викладений
відеоролик від ЛНР із їхнім сином. Переглянувши той «фільм», Веремейчики
записали озвучений номер телефону, за яким родичі можуть зв’язатися з
полоненим. Коли ж мама набрала вказані цифри, на іншому кінці проводу
відгукнувся чужий голос, який обіцяв надати можливість спілкування з Яковом.
Проте йшли дні за днями, а від нього дзвінка не було. У пошуках допомоги тато
бійця поїхав до Луцька, де проживає їхній родич Богдан Муха, котрий взявся
допомагати родині. Вони звернулися до СБУ, подали заяву, як зазначає Богдан Петрович,
«в порядку кримінально-процесуального законодавства, про вчинений злочин:
позбавлення волі військовослужбовця ЗСУ Веремейчика Я.П., який потрапив у
полон». Також Богдан Муха поспілкувався з колегами Якова із заводу, котрі
входять до однієї зі спільнот, що об’єднує учасників АТО в Луцьку. Ті завірили,
що всіляко допомагатимуть родині і Яші, й іншому полоненому з Любомльського
району.
У Любешівському військкоматі про військовослужбовця Якова
Веремейчика, повідомили, що він проживав у Луцьку і контракт на проходження
військової служби підписував із об’єднаним міським військовим комісаріатом.
Також зазначили: є бійцем 14-ї ОМБр, і що бригада має на Фейсбуці офіційний
сайт.
Ось яку інформацію у відкритому доступі опублікувала
прес-служба 14-ї окремої механізованої бригади на своїй сторінці 3 червня: «26
травня двох волинян-військовослужбовців під час їхнього висування до передового
спостережного посту було підло захоплено диверсійно-розвідувальною групою
противника. Впродовж тижня нічого не було відомо про долю наших
військовослужбовців. Противник недарма взяв таку своєрідну паузу. Цей час був
використаний для шаленого психологічного тиску, а, можливо, й фізичного, на
наших бійців. Як результат, було зроблено кілька відеоматеріалів за участю цих
військовослужбовців. Наразі вони, згідно з інформацією, яку оприлюднюють ЗМІ
однієї із псевдореспублік, живі, – і це найважливіше, однак перебувають у
ворожому полоні. І безсовісно використовуються окупантом для створення
проросійської пропаганди. Дешеві зрежисовані ворожі телесюжети та так званий
брифінг чітко свідчать, що на військовослужбовців ЗСУ чиниться сильний
психологічний, і не виключено, фізичний тиск. Перебуваючи під ним, полонені
розповідають неправду про Збройні сили України загалом і бригаду зокрема. Нам
боляче це чути, однак причини такої поведінки й таких учинків ми можемо
зрозуміти. Адже примушувати людей під страхом жорстокої розправи робити і
казати те, чого вони не хочуть, у що не вірять, і чого насправді не було – в
найкращих традиціях російсько-сепаратистської підлоти, яка таким чином усе ще
намагається переконати світову спільноту у відсутності окупаційних військ РФ на
тимчасово непідконтрольній території України. Командування бригади робить усе
можливе для визволення військовослужбовців із полону. А підрозділи нашої
бригади і надалі професійно й чітко виконують бойові завдання в районі Операції
об’єднаних сил на Луганщині!»
Ольга Веремейчик щодня молить Бога, аби із сином усе було
гаразд. І щиро вірить, як і вся їхня родина: невдовзі Яків та його бойовий
товариш будуть визволені з полону. А син Якова, другокласник Артемко, у
шкільному творі про найбільшу мрію написав: «Щоб тато повернувся живий і
здоровий».
Тамара УРЯДОВА,
газета «Нова
Доба», смт Любешів.
На фото з
особистого архіву солдата: Яків Веремейчик – крайній зліва.