Не лише курортним та гірськолижним Буковелем славиться українське Закарпаття, куди фактично кожної пори року їдуть десятки тисяч туристів, значна кількість яких – із України.
Поміж Карпатських гір розташувалося чимало інших цікавих місцин, де граціозно поєдналися чисте повітря, зелень дерев і лугів, синьоокість річок та озер…
Правда, чим далі від перевалу, який розділяє Львівську та Івано-Франківську області з Закарпатською, тим більше відчувається вплив сусідніх країн. За м. Раховим, наприклад, оселилася велика кількість румунів, які активно демонструють свої національні та культурні традиції, прикрасивши не лише школи, але навіть споруди сільрад як синьо-жовтими прапорами, так і стягами Румунії.
Фактично двомовними (причому, в першу чергу – угорськомовними) є й населені пункти поблизу м. Берегово, Мукачеве та Ужгород. А щоб купити в якомусь селі пару кілограмів овочів чи фруктів, доводиться чути у відповідь на звернення українською спочатку угорські слова, а потім – російські…
Але Закарпаття було і залишається територією України, де громадянам усіх національностей нашої держави має бути однаково комфортно. До честі місцевих підприємців, вони зуміли в важкодоступній місцевості розбудувати сучасну інфраструктуру для відпочинку та оздоровлення. Наприклад, екокурорт в Ізках неподалік високогірного смт Воловець, приймає відвідувачів круглий рік: влітку народ розгулює Карпатами, а взимку – спускається з вершин на лижах…
Тому і їдуть туди із усіх усюд, щоб насолодитися неповторною красою Карпат. І – зав’язати нові знайомства. Наприклад, власник одного з магазинів сувенірної продукції, дізнавшись, що автор цих рядків із Волині, із приємністю пригадав молоді роки, коли він служив строкову військову службу в м. Володимирі-Волинському і був особистим водієм командира механізованої дивізії (тепер – бригади).
Роман УСТИМЧУК.
Фото автора.
