Волинський «Меморіал» імені Василя Стуса став на
захист голови Українського товариства в польському Любліні Григорія
Купріяновича, а на стінах Інституту національної пам’яті Республіки Польща в
Варшаві намалювали графіті з осудом шовіністичної політики нинішньої влади щодо
етнічних меншин.
Незважаючи на клятви щодо нормалізації
польсько-українських стосунків щодо спільної історичної спадщини, офіційна
Варшава продовжує «гру в одні ворота». Черговою мішенню для розправи став
керівник Українського товариства в м. Любліні Григорій Купріянович.
Із цього приводу Волинський «Меморіал» імені
Василя Стуса оприлюднив на сайті всеукраїнської організації (її очолює
віце-премєр-міністр України Степан Кубів)
звернення такого змісту:
«Волинський «Меморіал» імені Василя Стуса вкрай
стурбований фактом кримінального провадження в Польщі проти багаторічного
керівника Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича та звертає увагу відповідних державних
інституцій нашої держави на необхідність посилення впливу на польську сторону
щодо припинення безпідставних переслідувань цього громадянина Польщі і патріота
України.
В 2009 р., за кошти бюджету Волинської обл., в с. Сагринь Грубешівського повіту
Люблінського воєводства Республіки Польща, за погодженням із польською
стороною, на православному кладовищі було споруджено меморіальний знак на честь
загиблих у цьому та навколишніх українських селах від рук бойовиків із
«Батальйонів хлопських» та відділів Армії Крайової щонайменше 660 мирних
українців. Цьому передувала велика дослідницька робота, тож прізвища всіх жертв
польсько-українського протистояння було документально встановлено, а їхні імена
та прізвища нотаріально засвідчено.
10 березня 2018 р., на цьому священному для всіх свідомих громадян України та
Польщі місці, відбулися традиційні поминальні заходи. Від Волині було
сформовано представницьку делегацію, православне духовенство провело заупокійну
Літію. В заході взяли участь повноважні представники України різних рангів:
заступник Міністра закордонних справ Василь
Бондар, Надзвичайний і Повноважений Посол України в РП Андрій Дещиця, Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, перший заступник голови
Волинської обласної ради Олександр
Пирожик та інші. Після Богослужіння на кладовищі пролунали короткі виступи.
Серед інших до слова запросили Григорія
Купріяновича – голову Українського товариства в Любліні. У промові він не
виголосив нічого, що могло б трактуватися як розпалювання національної, расової
чи релігійної ворожнечі, лише порівняв криваві події у Сагрині 1944 р. із
подіями на Волині в 1943 р. Але, після звернення представника правлячої
польської партії «Право і Справедливість», Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, Окружна прокуратура
у м. Замость Люблінського воєводства почала розслідування цих висловлювань.
«Йдеться про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної образи
польського народу або Республіки Польща, що карається позбавленням волі до 3
років. Офіційних звинувачень Григорію
Купріяновичу поки не висунуто», – деталізувала претензії польських чиновників
«Європейська правда».
У свою чергу Григорій Купріянович
сказав: «Рішення прокурора почати розслідування здається абсолютно
ірраціональним і навіть ґротескним. На жаль, наслідки всіх цих заходів вже видно.
Це, з одного боку збільшення антиукраїнських настроїв в певних колах, з іншого
– зростання занепокоєння і побоювань української православної громади в нашому
регіоні».
Добре, що на ці події відреагувала українська сторона. Міністерство закордонних
справ України 17 серпня 2018 р. закликало Польщу припинити переслідування
голови Українського товариства в м. Любліні Григорія Купріяновича. Про це заявив заступник міністра закордонних
справ України Василь Боднар на своїй
сторінці у Twitter. «Під час зустрічі з Послом Польщі в Україні Яном Пєклом і колегами обговорили шляхи
вирішення актуальних питань українсько-польських відносин. Закликав припинити
кримінальне переслідування історика Григорія Купріяновича, голови Українського
товариства в Любліні».
До речі, Василь Бондар був особисто
присутнім під час поминальних заходів у Сагрині 10 березня 2008 р., а також
зачитував спеціальне звернення до громади від імені Президента України Петра Порошенка, який 8 липня 2018 р.
особисто взяв участь в офіційному відкритті пам’ятного знаку в цьому селі на
честь українських жертв польсько-українського протистояння в період Другої
світової війни.
На Волині всі національно-культурні товариства (в тому числі й кілька
польських) мають можливість безперешкодно виконувати свої статутні завдання та
не зазнають переслідувань із боку органів державної влади, самоврядування чи
правоохоронців. Відтак, спроба під надуманим приводом засудити Григорія Купріяновича в Польщі може
розцінюватися як недружній акт щодо нашої держави та етнічних українців, які
проживають на території Польщі. Це спонукає Волинський «Меморіал» імені
Василя Стуса звернути серйозну увагу відповідних державних інституцій
на необхідність закликати польську сторону припинити переслідування Григорія Купріяновича. Вважаємо також
за доцільне надати йому всіляку моральну, юридичну, а за потреби і матеріальну
підтримку в справі захисту своїх законних громадянських прав, а також всерйоз
приступити до реалізації широкомасштабної програми підтримки діяльності
українських національно-культурних товариств за межами України».
Крім цього, не сидять, склавши руки, і патріоти в
самій Польщі. Як зазначає портал «Волинь.UA», цими днями офіс
польського ІПН у м. Варшаві обмалювали графіті. У соцмережах український
історик і журналіст у Польщі Ігор Ісаєв написав:
«Графіті виконані червоною фарбою. Один із написів
означає: «За доктора Купріяновича», інший – «Ви ганьбите Польщу», ще один – «Шарек,
брехуне, історія тебе засудить».
За що ж хочуть посадити в тюрму Григорія
Купріяновича?
«Вони (українці – І.П.) померли від рук інших
громадян Речі Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були
іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського
народу, партизани АК − солдати польського підпілля», – сказав 10 березня 2018
р. на кладовищі в с. Сагринь керівник Українського товариства в м. Любліні. Утім,
не всі поділяють погляди нинішніх польських воєвод, прокурорів і ІПНівців.
«На захист українського діяча став зокрема депутат
Сейму РП Міхал Камінські, який
надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі», – зазначає портал
«Волинь.UA».
Якщо офіційна Варшава не одумається та продовжить
репресії проти Григорія Купріяновича,
то він має всі шанси стати дисидентом у країні, яка намагалася відродити
свободу та демократію ще в 1981 р., коли на чолі «Солідарності» за це боровся Лєх Валенса – колишній політв’язень і
перший Президент відродженої країни, який недавно висунув кандидатуру бранця Кремля Олега Сенцова на здобуття Нобелівської
премії миру.
Сергій
ШРАМЧУК.
На
фото «Волинь.UA»: споруда ІПН у Варшаві з лозунгами на захист Григорія
Купріяновича.