Слово, сильніше за багнет

Українське місто на березі Чорного моря, яке з часів Великого князівства Литовського було в спільній із Волинню державі та мало назву Коцюбіїв, потім – Хаджибей, і лише з 1795 р. стало Одесою. 

Територія, де з давніх давен мирно співіснували представники понад 100 народів світу і де 4 роки тому сепаратисти отримали вагомий відлуп від справжніх патріотів. 

Справжня перлина над морем, де в останній тиждень серпня за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини відбувся перший із трьох етапів міжнародного тренінгу для журналістів, громадських активістів, науковців і студентів під назвою «Зміна перспективи медіа-освіти і політичного діалогу».

Одеса – дійсно місто контрастів із особливим колоритом. А в драматичний час початку російсько-української війни, 2 травня 2014 р., саме в Перлині над морем відбулися доленосні події, котрі поклали край маренням апологетів «Русского міра» про поширення зарази «Новоросії» і на південно-східні землі України.

Апогеєм став, як не дивно, звичайний футбольний матч на місцевому стадіоні, що розташувався в чудовому одеському парку на чорноморському узбережжі. Чотири роки тому тут зустрічалися місцевий «Чорноморець» і харківський «Металіст». А потім колони ультрас із обох міст вийшли на вулиці, щоб розігнати сепаратистів та міліціонерів, які стали на антиукраїнський шлях… На жаль, усе завершилося кровопролиттям, а в будинку профспілок на Марсовому полі згоріло живцем чимало людей…

У серпні 2018-го мало що нагадує на стадіоні «Чорноморця», який саме грав із київським «Динамо», про ті драматичні та доленосні для збереження територіальної цілісності України події… Але атмосфера вболівальників у чудовій спортивній споруді – повірте! – така, що краще запальним одеситами пальця в рот не класти…

Тож Одеса і стала єдиним із усіх українських обласних центрів, де організатори міжнародного проекту «Зміна перспективи медіа-освіти і політичного діалогу» за участі тренерів та учасників із Німеччини, України, Грузії та Вірменії, які впродовж тижня невтомно працювали над вирішенням основної мети циклу практичних та теоретичних завдань. 

Суть їх проста, зрозуміла та актуальна: навчити працівників мас-медіа адекватно протидіяти фейкам, ворожій пропаганді та дезінформації, котрі принесли на територію спочатку Вірменії (конфлікт у Нагірному Карабасі), потім Грузії (окупація Кремлем Абхазії та Південної Осетії), а 4 роки тому й України (Крим і Донбас) справжню війну, в якій прямо винна Росія на чолі зі сталінським реваншистом Владіміром Путіним. Власне, Москва дошкуляє миру і демократії і в інших частинах світу, тож роздмухування нею нестабільності в Сирії призвело до втечі сотень тисяч біженців у країни Європи, і ці обпалені війною люди масово перебралися в ту ж Німеччину, значно ускладнивши становище всередині Євросоюзу…

Тож, пам’ятаючи про історію Одеси та маючи на увазі її сучасний стан, співорганізатори з України (голова правління ГО «Форум українських журналістів» у Волинській області, заступник голови облорганізації НСЖУ Володимир Данилюк), Німеччини (директор громадського медіа-центру «Open Channel TV Ludwigshafen» Вольфганг Рессман та очільник Європейської медіа-організації «European Youth4Media Network Association» Іоахім Мусхгольт), Вірменії (заступник голови правління Громадської організації «Akos Kultural» Мкртіч Тоноян) та Грузії (професор Тбіліського кавказького університету Мамука Андгуладзе) за сприяння декана факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія» Тетяни Кузнецової й забезпечили роботу учасників і тренерів із чотирьох країн саме в перлині над морем.

До речі, почесним ректором НУОАЮ є нинішній народний депутат України від «Опозиційного блоку» Сергій Ківалов, більше відомий в Україні через події Помаранчевої революції, коли він очолював ЦВК та як голова виборчкому намагався оголосити «перемогу» Віктора Януковича в другому турі виборів Президента. Ставлення фактично всіх демократичних сил до Сергія Ківалова більш, ніж очевидне. Але – тільки не в Одесі, де він, якщо не цар і не бог, то щонайменше – дуже шанована та впливова людина. В усякому випадку, він очолює однойменний благодійний фонд, керує спортивною федерацією і носить звання «Почесного громадянина Одеси»…

І ця обставина, коли про необхідність боротися з фейковими новинами та брехливою пропагандою з боку Росії говорилося саме в «Одеській юридичній академії», теж дуже важлива: молода українська генерація повинна здобувати європейські знання та досвід за будь-яких умов!

Що Одеса багатонаціональна, підтвердила одна з перших офіційних зустрічей. В престижному районі «Аркадія», буквально на пагорбах біля Чорного моря, розташовується чудовий духовно-культурний центр вірменської громади. Дізнавшись про міжнародний семінар, у якому беруть участь і гості з Єревана, керівник громади Самвел Тигранян, який у 2009 р. Указом Президента України був навіть нагороджений орденом «За заслуги» III ст., завітав до нас. 

І якщо присутня на Волині вірменська діаспора реалізовується в суспільно-політичному житті нашої області доволі скромно, то її одеські побратими – одні з найуспішніших. В усякому випадку, про це свідчить величезна робота культурного центру, чудовий вірменський храм на його території і, звичайно, прекрасний ресторан біля Чорного моря, де організатори провели інтеркультурний вечір.

До речі, вірмени допомогли по-новому відкрити обличчя й багатьох впливових українських політиків. Виявляється, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков не лише опікується забезпеченням правопорядку в нашій державі, але й активно допомагає своїм землякам-вірменам, беручи активну участь в діяльності Об’єднання вірмен України. Зокрема, допомагає збудувати в м. Києві новий вірменський храм, для чого зустрівся з Верховним патріархом і Католикосом усіх вірмен Гарегіном Другим, із рук якого навіть отримав церковний орден…

Що розташована майже за 800 км  від м. Луцька перлина над морем не така вже й далека, підтвердив ще один офіційний візит міжнародної делегації на легендарну Одеську кіностудію, де за часи її тривалого існування створено сотні епохальних фільмів. Так от: голова Правління ПрАТ «Одеська кіностудія» Андрій Осіпов не так давно був депутатом Луцької міськради та активно займався на Волині громадсько-політичною роботою. Дізнавшись, що один із організаторів проекту «Зміна перспективи медіа-освіти і політичного діалогу» Володимир Данилюк із колегами працюватиме саме в Одесі, Андрій Олексійович люб’язно запросив делегацію на екскурсію в «Музей кіно» на своїй кіностудії, де розгорнуто шикарну експозицію, присвячено 110-річчю вітчизняного кінематографу.

Що таке не лише гарне кіно, але й впливова пропаганда зразка радянської ідеологічної моделі, громадяни України, Німеччини, Грузії та Вірменії побачили на власні очі. Музей зосереджує увагу лише на кількох відомих кінострічках, але навіть атрибутика «ДАртаньяна і трьох мушкетерів» або стрічки «Місце зустрічі змінити не можна» яскраво показує, як і колись, і тепер можна методами високого мистецтва поширювати в масах потрібну ідеологію…

А що в умовах війни, котра продовжує терзати Україну, Грузію і Вірменію, важливе значення мають патріотичний кінематограф, потужні медіа та висококваліфіковані фахівці, підтвердили й наступні зустрічі. 

Зокрема, в редакції газети «Одеські вісті», співзасновником якої виступає місцева облрада, головний редактор Іван Шевчук детально розповів про всі підводні течії української моделі роздержавлення місцевих ЗМІ, котрі загрожують повним знищенням газет, радіо і телебачення в усіх областях. Іван Шевчук із острахом очікує 1 січня 2019 р., коли «Одеські вісті» отримують нове реєстраційне свідоцтво та позбавляться будь-якої фінансової підтримки облради, бо ніяких гарантій, що видання збережеться, йому ніхто не дає… Тож він із особливим інтересом дізнався про досвід «Волинської газети» на чолі з Володимиром Данилюком, яка в результаті чотирирічної боротьби з волюнтаристом Володимиром Гунчиком аж у Верховному Суді України відстояла своє законне право на роздержавлення.

До речі, допомогли в цьому процесі й німецькі партнери: очільник «Open Channel TV Ludwigshafen» Вольфганг Рессманн із цього приводу навіть звертався до Президента України Петра Порошенка, за що йому особливо подякувала присутня під час розмови перший заступник голови Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. Оскільки очільник НСЖУ Сергій Томіленко якраз повертався до Києва зі службового відрядження з Китаю, то Ліна Кущ, Володимир Данилюк та німецькі партнери намітили подальші кроки з практичної реалізації ідеї підвищення кваліфікації українських журналістів за стандартами ФРН.

Про це, до речі, предметно говорили Володимир Данилюк, Іоахім Мусхольт, Вольфганг Рессманн, Мкртіч Тоноян і Мамука Андгуладзе в студіях місцевих телеканалів «Думская» (до речі, кореспонденти цього каналу першими постраждали під час побоїща в Одесі 2 травня 2014 р.) та «Репортер».

Заключна конференція, яка відбулася в фешенебельному «Музеї книги» Національного університету «Одеська юридична академія», окреслила основні результати першого етапу проекту та допомогла деталізувати плани на перспективу. Організатори та учасники продемонстрували практичні результати роботи (фільм, наповнення блогу, які можна буде побачити на вільному порталі  Infocenter.com), а також провели відкриті дебати на таку актуальну та болючу тему адекватного висвітлення проблематики воєн та збройних конфліктів. Як справедливо зазначалося, Україну, Вірменію та Грузію згуртувала в цій темі війна. 

І хоча в момент, коли на мирні будинки Донбасу падають ворожі снаряди, а на полі бою гинуть захисники нашої держави, важко говорити про виваженість та об’єктивність новин, досвід переможців попередніх воєн засвідчує: слово допомагає виграти битву часом ще ефективніше, ніж багнет.

Наступні етапи проекту «Зміна перспективи медіа-освіти і політичного діалогу» відбудуться в українському Києві та вірменському Єревані. Їхнім результатом стане головне: в медіа-сфері України, Грузії і Вірменії стане мінімум на 15 навчених за європейськими стандартами фахівців у медіа-сфері більше. А в Німеччині та інших країнах ЄС, де ознайомляться з результатами їхньої роботи, про правду щодо подій в виснажених нав’язаних Росією війнах  країнах, ставлення до жертв агресій покращиться, а допомога – посилиться.