Неспокійна Вірменія продовжує
народжувтаи сенсаційні новини. Після революційних заворушень, призначення
лідера опозиції Нікола Пашиняна на
посаду глави уряду та його добровільної відставки, щоб провести позачергові
парламентські вибори, в Єревані знову неспокійно.
Портал «Новини
Вірменії» щойно повідомив:
«У Єревані
невідомий увірвався до будівлі уряду з гранатою в руці, щоб підірвати себе. Чоловіка
було знешкоджено співробітниками, які охороняли громадський порядок у будівлі
уряду».
«43-річного чоловіка
піддали приводу. За фактом події порушено кримінальну справу з ч.1 ст. 235
Кримінального кодексу Вірменії. Обставини події з’ясовуються. Стаття передбачає
незаконне придбання, збут, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної
зброї (крім гладкоствольної вогнепальної зброї і патронів до неї), боєприпасів,
патронів до нарізної вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових
пристроїв», – цитує колег «Українська правда».
Слід
нагадати, що в Вірменії вже не вперше відбуваються напади на органи державної
влади. Як забути події, які сталися 27 жовтня 1999 р.?
Тоді група з
п’яти озброєних людей у довгому верхньому одязі увірвалася в зал засідань Національних
зборів Республіки Вірменія і відкрила вогонь по президії, де знаходилися і
міністри (якраз був день уряду – так званий «день питань і відповідей»).
«За кілька
хвилин країна втратила главу уряду Вазґена
Сарґсяна, спікера парламенту Карена
Демірчяна і обох його заступників, міністра і трьох депутатів. Загалом
загинуло вісім людей. Кількох поранених шпиталізували в лікарню у важкому
стані. Лідер нападників вигукував, що уряд «смокче кров народу»», – нагадує «Вікіпедія».
Наступного
ранку нападники здалися й після тривалого судового процесу в 2003 р. отримали
вироки довічного ув’язнення. На суді їхній керівник, колишній журналіст Наїрі Унанян твердив, що вбивством прем’єр-міністра
Вазґена Сарґсяна він хотів
«відновити конституційний порядок» і посилити позиції тодішнього президента Роберта Кочаряна.
Світлана КОМА.
На фото «Радіо «Свобода»: кадри з
розстрілу міністрів і керівників вірменського парламенту.

