Чому сіно для закоханих пахне коням по-іншому? Яка газета не вийде в світ із Нового року? І до кого з голів ОТГ скоро прийде прокурор за «бойовими листками»?
У м. Києві в Держкомтелерадіо 18 грудня ц. р. під головуванням Олега Наливайка відбулося засідання колегії, де підсумували завершальний етап реформування державних і комунальних ЗМІ. З включених у реєстр 760 друкованих мас-медіа повністю завершили процедуру лише 336, серед яких і «Волинська газета», керівник якої отримав честь взяти участь у роботі колегії і є автором цих рядків.
«Остаточно підбивати підсумки реформи ми будемо в січні, – на початку засідання зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. – Тоді матимемо об’єктивнішу статистику, адже кількість реформованих ЗМІ змінюється майже щодня. Сьогодні ми хочемо попередньо проаналізувати ситуацію, щоб визначити наші подальші кроки».
Отже, за даними моніторингу Держкомтелерадіо, станом на 10 грудня 2018 р. реформовано 336 друкованих ЗМІ та редакцій, а саме: 316 – комунальних (що складає 52% від загальної кількості видань, які реально виходять), 20 – державних (25%). Лідерами процесу реформування є Вінницька, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська, Чернігівська обл. Пасуть задніх Київська, Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Закарпатська обл. та м. Київ.
І хоча Волинь опинилася в «золотій серединці», як мінімум, ківерцівській райгазеті «Вільним шляхом» від цього не легше. Місцева влада таки розправилася з в. о. головного редактора Марією Хітько, фактично зірвавши процес роздержавлення видання зі славною історією. Нікого з чиновників за це ніяк не покарали…
«Аналізуючи дані про реформування в областях, начальник управління розвитку інформаційної сфери Держкомтелерадіо Юрій Недяк зазначив, що є тенденція: інтенсивність процесу реформування залежить від розміру дотацій, які отримували редакції з відповідних місцевих бюджетів. Так, редакції, що тривалий період не мали суттєвих фінансових надходжень, реформувалися одними з перших. І навпаки, ті редакції, які отримували значні кошти з бюджету, не реформовувалися взагалі або відтерміновували здійснення необхідних процедур до останнього», – зазначає прес-служба Держкомтелерадіо.
Уповноважений для проведення реформи друкованих ЗМІ державний орган під керівництвом Олега Наливайка систематично здійснював моніторинг процесу роздержавлення, приділяв значну увагу підвищенню кваліфікації журналістів редакцій, що реформуються. Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси впродовж 2016-2018 рр. також забезпечив проведення низки навчальних семінарів, важливою була співпраця Держкомтелерадіо, Національної спілки журналістів України, інших журналістських організацій у рамках проекту «Підтримка сталого реформування державних та комунальних ЗМІ», який реалізувався за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Крім Юрія Недяка, зі співдоповіддю виступив начальник відділу Міністерства юстиції України Юрій Юрчук. Чітко та доступно пояснив:
«Хто не встигне подати відповідних документів на перереєстрацію до 31 грудня ц. р., тому Мін’юст, не зважаючи на попередні заслуги редакцій, анулює свідоцтво друкованого ЗМІ. Газета не зможе виходити в світ».
Цілком зрозуміло, що чимало неадекватних співзасновників всіляко гальмують процес роздержавлення ЗМІ, а страждають від цього журналісти та читачі. Тому і з Нового року можна буде перереєструватися, але такі редакції вже не підпадатимуть під закон із пільговими преференціями…
У цьому контексті голова НСЖУ Сергій Томіленко та інші учасники колегії запропонували і Мін’юстові, і редакціям-аутсайдерам, аби до 31 грудня подали хоча б неповний перелік документів, щоб мати тримісячний термін їх доповнити. Тож Юрій Юрчук пообіцяв: у кожному конкретному випадку до справи підходитимуть індивідуально…
Важливо, що Олег Наливайко вирішив не обмежуватися лише доповідями столичних чиновників, тому запросив на колегію й тих, хто все про правду роздержавлення знає не з чужих слів.
Медіаексперт ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко, директор ТОВ «Обрії 1919» із м. Ізюм Харківської обл. Костянтин Григоренко (зокрема, розповів, що його райгазета, відчуваючи укрупнення районів, уже поширила передплату на суміжні території) та автор цих рядків говорили про досвід роздержавлення та майбутнє реформованих ЗМІ.
На прикладі чотирирічної боротьби «Волинської газети» з екс-губернатором Володимиром Гунчиком, якого звільнили з посади з ганебним тавром «ворогом реформування», розповів про всі перипетії цього процесу, про принципову позицію Держколмтелерадіо, Мін’юсту, судової гілки влади України та депутатського корпусу облради, котрі в сумі допомогли відстояти законність та справедливість. Але настав час розвитку. Тому справа подальшого функціонування всього комплексу місцевих ЗМІ мала б стати предметом розгляду на РНБОУ як елемент інформаційної безпеки країни.
Пролунало й чимало принципових заяв. Зокрема, Павло Мовчан констатував:
«Насправді процес реформування в нинішньому його вигляді – це фактичне знищення місцевої преси в умовах війни!».
Володимир Яворівський із притаманною йому образністю висловлювань зауважив, що між теорією закону і реаліями роздержавленням виникла глибока прірва:
«Сіно для закоханих коням пахне по-іншому!».
Він похвалив за наполегливість головних редакторів із Харківщини та Волині, а також підтримав ідею про напрацювання змін та доповнень до законодавства (аби максимально підтримати в фінансовому плані роздержавлені медіа), або розглянути цю проблему на рівні РНБОУ, бо йдеться про інформаційну безпеку країни.
«Закон треба ще вміти виконувати! – додав Іван Чиж. – Бо коли вже в моєму рідному районі з лихої руки місцевих чиновників газета з багатою історією гине, то про що взагалі говорити?!».
На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка, треба за підсумками реформи скласти зведений перелік посадовців (та органів влади), які перешкоджають роздержавленню преси, перелік оприлюднити, надати Кабінету Міністрів та Верховній Раді. А також – проаналізувати, як в областях виконують законодавство про реформування і яку допомогу надають редакціям, що стали відносно вільними. Також голова НСЖУ наголосив, що Національна спілка журналістів України закликає до розробки спеціальної урядової програми підтримки регіональних медіа:
«Вільні медіа мають функціонувати у сприятливому середовищі – це і стабільна та якісна робота поштового зв’язку, боротьба із залежністю від імпортного газетного паперу та економічні стимули з його вітчизняного виробництва, захист прав журналістів та ЗМІ в регіонах».
Вирішено рекомендувати Держкомтелерадіо звернутися до Генпрокуратури та Мін’юсту для реагування на нахабну моду щодо кустарного виготовлення та масового поширення новоствореними ОТГ і місцевими радами «інформаційних бюлетенів» – справжніх «бойових листків», керівники яких безпосередньо підпорядковані місцевим князькам і проїдають бюджетні гроші на дешевий піар тих, хто їх годує за рахунок коштів платників податків. На превеликий жаль, поряд із багатьма прикладами адекватної роботи новостворених об’єднаних територіальних громад із висвітлення їх роботи на Волині теж є стахановці продукування «бойових листків» із похвальбою окремих голів…
«Вільні медіа мають функціонувати у сприятливому середовищі – це і стабільна та якісна робота поштового зв‘язку, і боротьба з залежністю від імпортного газетного паперу та економічні стимули по його вітчизняному виробництву, і захист прав журналістів та ЗМІ в регіонах», – це можна вважати квінтесенцією конструктивного та результативного діалогу на колегії Держкомтелерадіо України, за підсумками якого ухвалені конкретні рішення.
Але успіх їх реалізації залежатиме не лише від організаційних, а й матеріальних ресурсів. Ганебно, але уряд Володимира Гройсмана, починаючи з 2016 р., так і не виконав норм закону про підтримку реформованих мас-медіа. Навіть у Держбюджеті на наступний рік немає передбачуваних 37 млн грн редакціям, які роздержавилися (це разова допомога максимум по 100 тис. грн, що є краплею допомоги в морі видатків). Зате є понад 800 млн грн на піар присутніх у парламенті політичних партій…
Дійсно, сіно, призначене для різних потреб, пахне зовсім інакше… І після оргій навіть коні його їсти не хочуть.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора і Костянтина ГРИГОРЕНКА: під час засідання колегії.