Без категорії

Їжте канапки! Або – вилазьте!

Потяг сполученням
Здолбунів-Хелм, який щодня відправляється зі станції Ківерці о 9 год. 44 хв., а
прибуває до польського пункту призначення о 13 год. 7 хв., через величезні
автомобільні черги на кордоні користується великою популярністю. Але поведінка
прикордонників сусідньої держави щодо українських пасажирів межує з глумлінням
над людською особою…

Як відомо, кожна країна ЄС вводить певні обмеження на
постачання на її територію продуктів харчування. Але уряд РП щодо громадян
України пішов далі всіх. Якщо на пунктах пропуску з Румунією, Угорщиною,
Словаччиною чи навіть в аеропорту Парижу ніхто не копирсається в сумках,
шукаючи бутерброди, то офіційна Варшава ввела буквально драконівські обмеження.
Жодної канапки з України на польську землю!», – за таким гаслом і діють
прикордонники та митники сусідньої держави. Тому 29 січня ц. р. вони усім
пасажирам потягу з Ківерець на Хелм висунули категоричний ультиматум: або їжте
свої нехитрі дорожні запаси прямо в поїзді, або викидайте бутерброди в смітник,
або – вилазьте геть. Зрозуміло, що чоловіки й жінки обрали перший варіант:
жували (хто з апетитом, хто з відразою) свої канапки, аж за вухами лящало.
Публічно не обурювався ніхто…

А щоб виправдати свою надмірну пильність, добре навчені
охоронці кордонів Республіки Польща ледь не до гвинтика розібрали внутрішнє
спорядження вагонів та покопирсалися в сумках пасажирів, шукаючи понаднормовані
сигарети і горілку. Не знайшли нічого, але й не вибачилися.

Цікаво, а українські високопосадовці їздять (літають) у
Польщу з бутербродами чи без них? Їх також примушують жувати ковбасу з сиром та
хлібом у присутності прикордонників та митників сусідньої держави, чи роблять
їм «поблажку»? Чи в Києві взагалі не знають, що коїться на
українсько-польському кордоні? І хто може пояснити: чому українське сало не
загрожує румунським, угорським, словацьким та іншим громадянам (не кажучи вже
про французів!), а от полякам – «муляє»?

Світлана КОМА.

На фото автора: у
весільному кортежі біля нинішнього костьолу, а до 1944 р. – православного собору
колись у м.Холм, тепер у м. Хелм, зайвих бутербродів не шукають…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *