Запропонували французу, американцю й українцю: хто скільки на коні об’їде, тому стільки землі й дадуть.
Француз проїхав кілометр, зупинив коня і каже:
– Мені досить. Тут я поставлю садибу. Там – квітник. А там на шезлонгах відпочиватиму. а ось там – виноградник буде.
Американець проїхав три кілометри й зупинив коня:
– Мені вистачить. Тут буде моя вілла. Там – газон. А ось там – майданчик для вертольота. А ще далі – майданчик для гольфа.
Українець заскочив на коня й погнав…Жене-жене, жене-жене… Загнав коня, той упав. А українець на ноги й бігти! Біжить-біжить… Зашпортався, впав. Уже відчуває, що не може бігти. Повзе-повзе – все, вже більше й повзти не може. Знімає з голови шапку, з останніх сил жбурляє її перед собою й стогне:
– А там іще огірочки посаджу!
*******
Старий бандерівець перед смертю:
– Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.
– Тату, що з вами? Усе життя ненавиділи ж.
– Не біда, синку. Умру – то хоч на одного комуняку менше стане.
*******
–Лікарю, моя дружина постійно кашляє. Які тільки ліки не приймала.
– А трави пробували?
– Пробували, сміється, але все одно кашляє.