Зареєстрована
після відставки першим заступником Луцького міського голови Тарасом Яковлєвим,
заступниками Юрієм Моклицею і Сергієм Григоренком громадська організація з
гучною назвою «Центр розвитку урядування» (ЦРУ) зганьбилася не лише на
міському, але й на обласному рівні.
Її номінальний керівник Юрій Моклиця несподівано написав заяву про припинення повноважень
голови Громадської ради при голові облдержадміністрації. Новина стала громом
серед ясного неба і для самого Олександра
Савченка, хоча Громрада під керівництвом Юрія Моклиці всупереч статуту не проводила загальних зборів із
листопада минулого року, а її засновники в цей час займалися активною агітацією
за кандидата в Президенти України Петра
Порошенка.
Саме програш Петра Порошенка і майбутні кадрові зміни і назвав Юрій Моклиця причиною публічної і
добровільної відставки в своїй заяві, оприлюдненій у соцмережах:
«Причина мого відходу від діяльності громради
одна і закономірна – зміна Президента. Як наслідок – подальша зміна голів та
заступників адміністрацій. Питання часу і не питання персон. Хто б не був
наступним «губернатором», я не хочу мати жодного відношення до його професійних
обов’язків. Ще на першому засіданні я казав, що не вірю в сценарій, коли
громрада є опозиційною до адміністрації і вважаю це абсурдним. Відповідно йти
всупереч своїй позиції і тягнути за собою шлейф політичної кон’юктури далі я не
буду. Опозиція, так опозиція».
Крім того, колишній заступник Луцького міського
голови Миколи Романюка, який отримав
свою посаду за «рекомендацією» нардепа Ігоря
Лапіна, повідомив:
«Щодо подальшого існування громадської ради
свідомо вибрав саме такий сценарій (мій персональний відхід), оскільки вірю в
те, що в такому складі, як зараз (за умови незначних коригувань), ця структура
може існувати. Якщо така можливість теоретично існує, а люди зберуться і
продовжать життєдіяльність, значить так і буде. Не зберуться, значить не сильно
треба було. В будь-якому випадку моя присутність в подальших процесах буде
надто токсичною для колективу і не дуже комфортною для мене.
Звісно, комусь це треба буде зробити. Але якщо знайшлися ті, хто натхненно і систематично
дорікав мені за бездіяльність, то можливо знайдуться і ті, кому громадська рада
важлива. Я в це вірю навіть попри те, що на кожне засідання мені доводилось
персонально «доприпрошувати» по кілька людей, щоб зібрати кворум. Легітимність
та подібне бла-бла можете залишити для якоїсь іншої паралельної реальності.
Все-одно все залежатиме виключно від позиції нового голови ОДА. Захоче, буде
громрада, не захоче – не буде».
То чому ж Юрій Моклиця всупереч Статуту консультативно-дорадчого органу,
серед повноважень якого немає ні функцій підтримувати в усьому роботу голови
облдержадміністрації, ні бути до нього в опозиції, не проводив загальних зборів?
«Бездіяльність починаючи з листопада – це був
мій осмислений і персональний вибір. Я не хотів, щоб громрада з «площадки для
діалогу» перетворилась у «площадку для дискредитації». Я заздрю людям, які
можуть в своїй голові відокремити спорт від політики, культуру від політики, ГО
від політики. Але в період саме цих виборів, громадськість настільки була
чутлива, що будь-який необережно кинутий сірник, міг спричинити колосальну
пожежу. Теми, які рік-два тому мало кого зацікавили б, розганялися такою
силою-силенною зацікавлених осіб, що моментально перетворювалось на
інформаційну бомбу. Чому це погано? Бо майже ніхто і майже ніколи не перевіряє
достовірності всього, що сказано! Відбулися вибори і вже нікого нічого не
цікавить – гучні розслідування, сенсаційні викриття, пафосні заяви… Тишина і
спокій. Я все чекаю, що мене от-от посадять за жахливі злочини перед людством,
але в двері так ніхто і не постукав…», – написав Юрій Моклиця.
І розкрив правду, чим насправді займався
голова Громадської ради останнім часом:
«Це мій вибір і я не шкодую про нього. З
листопада я почав займатись виборами і це був мій пріоритет. В цей період я не
хотів втягувати громадську раду в політичні ігри (а це неодмінно сталося б) і
не хочу цього робити надалі… Прошу вибачення у тих членів громадської ради,
які покладали на мене надії. Особисто я вважаю, що 21-го квітня в Україні
сталася катастрофа національного масштабу. Можу (і хочу, як ніколи) помилятись,
але поки ніщо не переконало мене в протилежному. Тому питання пріоритетності
для мене не стояло ні разу… Все вищесказане виключно продукт моєї психіки і
моїх роздумів, а не командних рішень. Таке собі локальне перезавантаження, яке
стосуватиметься не тільки громадської ради. Судячи зі всього, ще кілька
громадських ініціатив, до яких я був причетний, також залишиться для мене у
минулому. Можете подискутувати тут на філософські теми, але без мене. В мене
період поствиборчої реабілітації і він не передбачає суперечок та дискусій.
Зараз я багато сплю, читаю і подорожую».
Схоже, що оприлюднена заява стала
несподіванкою для чинного голови облдержадміністрації Олександра Савченка, який відреагував на демарш Юрія Моклиці так:
«Сьогодні я дізнався про рішення голови
Громадської Ради при Волинській обласній державній адміністрації покинути пост
у консультативно-дорадчому органі. Юрій Моклиця звернувся з відповідним
листом на ім`я голови обласної державної адміністрації сьогодні, 3 травня 2019
р. Я поважаю рішення Юрія Моклиці.
Та варто зауважити, що за процедурою, звільнити від виконання обов`язків голови
можуть члени Громадської ради на черговому чи позачерговому засіданні. Однак,
спочатку хочу поспілкуватися особисто з чинним керівником, аби обговорити
подальше функціонування Громадської ради».
Слід зазначити, що навесні минулого року
після скандального візиту в м. Брянськ на «форум пабєдітєлєй» групи
проросійськи налаштованих діячів, в тому числі і тодішнього Голови громадської
ради Олександра Волянюка голова
облдержадміністрації Олександр Савченко
рішуче засудив такі самочинні дії Олександра Олександровича, а група членів
Громадської ради звернулася до Олександра
Волянюка з вимогою добровільно скласти повноваження, що він робити
відмовився. Не відреагував на звернення в такому разі взагалі розпустити
Громадську ради при облдержадміністрації і
Олександр Савченко. Крім цього, СБУ, порушивши за фактом «брянського вояжу»
кримінальне провадження, досі не змогло ні висунути звинувачення членам «делегації»
на чолі з Ольгою Саган і
екс-генералом СБУ Олександром Булавіним,
ні засвідчити, що вони ні в чому не винні…
Під час формування нового її складу перші
ролі почали виконувати екс-чиновники з Луцької міськради, які після смерті Миколи Романюка добровільно написали
заяви про відставки, створивши ГО «Центр розвитку урядування» (ЦРУ). Але якщо Тарасові Яковлєву вдалося отримати
обіцяну посаду голови Луцької райдержадміністрації, то Сергієві Григоренку пост керівника виконавчої влади Ківерцівщини
виявився обіцянкою-цяцянкою, там досі працює Валерій Ткачук. Тож Сергій
Григоренко зосередився на роботі заступника керівника облорганізації партії
«Блок Петра Порошенка «Солідарність».
Статус голови Громадської ради при
облдержадміністрації дозволяв Юрієві
Моклиці стати містком у діалозі між владою і суспільством, але він
натомість, як стало публічно відомо, теж поринув у вибори на стороні Петра Порошенка. І – знову залишив
корабель одним із перших…
Світлана
КОМА.
На
фото з соціальних мереж: Юрій Моклиця під час чергового забігу.