Двоє представників Волині в рамках проєкту “Медіадіалог для демократії та миру” працюють на Кавказі.
Як уже повідомляла “Волинська газета”, цей крупномасштабний міжнародний цикл теоретичних вишколів та практичних тренінгів розпосався у червні на Волині. Завдяки сприянню МЗС ФРН, студенти, журналісти, молоді науковці, експерти та тренери з Німеччини, України, Грузії, Вірменії та Білорусі зуміли осягнути ази висвітлення в медіа і соцмеренжах складних тем віни, збройних конфліктів, протидії ворожій пропаганді, адекватної реакції на фекові новини, толерантного висвітлення міжнацуіональних та міжкофесійних взаємин.
З боку нашої держави співорганізатором проєкту традиційно виступає “Форум українських журналістів” (очолює Володимир Данилюк) у співпраці з Національною спілкою журналістів України (голова Сергій Томіленко).
Крім цього, в складі групи активно працює студента факультету філології та журналістики СНУ Оксана Кашталян (декан Юрій Громик, ректор Ігор Коцан), а також представники Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Катерина Соколова, факультету журналістики Національного університету “Одеська юридична академія” Тетяна Борумбей та працівники місцевого телебачення з м. Краматорськ (Донецька обл.) Марія Деревягіна і Владислав Бобрун.
Насамперед, слід відзначити корисну зустріч із очільницею “Грузинської хартії журналістської етики” Натою Дзелішвілі, яка відбулася в м. Тбілісі. В Україні та Грузії схожі проблеми щодо захисту прав журналістів під час збройних конфліктів та масових заворушень, коли інтереси політичних і бізнесових власників медіа перемагають вимоги професійної етики керівників і працівників ЗМІ. А криваве свавілля, коли грузинська поліція в червні, щоб розігнати мирний мітинг у центрі міста, почала стріляти гумовими кулями в беззбройних людей (майже сотня скалічених, у тому числі 2 журналісти втратили очі!), вкотре примушує демократичні суспільства шукати ефек ивніші методи контролю за діяльністю силових структур. Бо, як кажуть, із такими “друзями” і ворогів не треба.
Втім, реакція на свавілля грузинської поліції не забарилася: буквально 2 вересня глава уряду Мамука Бахтадзе подав у відставку, той правляча проросійська партія “Грузинська мрія” терміново шукає йому заміну. Як і Міністрові поліції та громадського порядку Георгій Гахарія…
А от ділог із секретарем урядової комісії міжнаціональних взаємин Наріне Гулян торкнувся іншої важливої теми: взаємодії держави з представниками некорінного народу, які з тих чи інших причин у ній мешкають. Виявляється, ще в 2000 р. при Президентові Віремнії, а коли влада перейшла до Кабінету Міністрів, то при його очільникові Ніколі Пашиняну, ефективно діє структура, котра допомагає іншим народам Вірменії не втратити своєї ідентичності та прикрасити гроно культури всієї держави. Для цього з держбюджету щороку виділяють 10 млн драмів (курс до укрїнської гривні приблизно 20 драмів до 1 грн), які пропорційно надаються кожній організації. Ще 10 млн драмів ділять для реалізації грантових проєктів.
Відтак, українська громада в Вірменії гастролює по всьому Кавказові та їде в Україну з ансамблями “Дніпро” та “Вербиченька”, випускає газщету рідною мовою, відзначає найбільші державні та релігійні свята…
Представників інших націй у тримільйонній Вірменії лише 2%, але вони успішні та активні. Офіційно діє 11 національно-культурних товариств, найбільше – ізідів (курдів), найменше євреїв (заледве 100 осіб). Український сегмент громадян Вірменії складає майже 2000 осіб, які успішно себе реалізовують під орудою керівниці товариства Ганни Арутюнян.
А завтра міжнародна журналістська спільнота здійснить інформаційний десант до лінії розмежування азербайдажнсько-вірменського збройного конфлікту, який триває вже понад 30 років…
Роман УСТИМЧУК.
На фото Армена ГРИГОРЯНА: міжнародна делегація під час зустрічі в вірменському офісі з Наріне Гулян.