Священик Шацького деканату ПЦУ: “Дивитися на все очима Христа”
Наші народні традиції колядування та щедрування мають ще дохристиянське коріння. Проте з приходом Христової віри на наші землі вони не тільки не зникли, але й набули нових, ще прекрасніших образів.
Вони є своєрідним феноменом саме слов’янської цивілізації. Це генетичний код нашої нації, в якому закладене одвічне прагнення пошуку людиною свого Творця. Наші колядки і щедрівки просто просякнуті любов’ю до природи, до людини, вони несуть радість та мир всьому світові.
Вони народжують у наших серцях любов. А Бог і є любов. Тому ці народні пісне співи стали невід’ємною частиною, або формою Богоспілкування нашої Української церкви. Чому саме української? Бо ніде в світі, в жодній країні, ви нічого подібного не знайдете.
Нещодавно, для цікавості, задав у пошуку в Інтернеті «Колядки народів Росії». І відразу міф про «Великий русский народ» лопнув, як мильна бульбашка. З’ясувалося, що cамобутніх, унікальних колядок у Росії немає.
А в Україні є цілий цикл зимових величальних пісень, перші з яких з’явилися ще до чудесного народження Христа. В колядках, що дійшли до наших днів, архаїчні мотиви й образи переплітаються з біблійними: народження, життя, муки, смерть і воскресіння Спасителя.
Саме завдяки цим традиціям нас, українців, неможливо знищити. Вони вічні, бо несуть у собі Божественну істину. Колись наші предки співали: «Ой, радуйся, земле, Рід новий народився». А святий апостол сказав: «Ви рід вибраний, святий…», «Усе, що у Христі, – нове творіння». А ще сказано, що тим, хто вірує, все є на благо.
Тому Церква вчить нас дивитися на все очима Христа, тобто з любов’ю. Не забуваймо традицій і шукаймо правди Божої.
Вітаю вас зі святом Різдва Господа нашого і Спасителя!
Народжений у Вифлеємі Христос нехай благословить всіх нас у Новому році миром, здоров’ям, прикрасить душі чеснотами християнського благочестя ! Хай Він принесе у нашу Україну, у наші домівки мир, спокій, добробут і любов.
І хай лунає по цілому світу мелодія української колядки «Радуйся, земле, Син Божий народився!».
Протоієрей Сергій Зеленько,
настоятель Свято-Георгіївського храму села Голядин та Свято-Іллінського храму села Грабове Шацького деканату ПЦУ