На
честь захоплення м. Луцька, Рівного та Здолбунова, 5 лютого 1944 р. «Верховний
Головнокомандуючий, маршал Радянського Союзу» Іосіф Сталін наказав організувати в Москві святковий салют.
«Бабахнули» 224 гармати 20 разів підряд!
Історичний факт: внаслідок несподіваного маневру
військ Першого Українського фронту СССР, зокрема – підрозділів генералів Пухова, Баранова, Соколова, Кірюхіна, Глухова, Мамсурова, Васільєва та Хрустальова в перших
числах лютого 1944 р. Радянській армії вдалося вибити гітлерівських окупантів
із двох обласних центрів Західної України – м. Рівного та Луцька. В столицю
Волині червонозоряні «визволителі» увійшли фактично без бою 2 лютого 1944 р.
Тож Іосіф
Сталін особливо радів із несподіваного успіху наступальної операції, що
відбувалася в жахливих погодних умовах і, врешті-решт, захлинулася на околицях
м. Луцька, де біля с. Милуші та Сирники німці організували потужний контрудар
та зупинили радянські війська.
Всупереч міфам про кровопролитні бої за обласний центр
Волині, насправді місто в цей період Другої світової війни було тиловим, тут
знаходилося чимало німецьких складів їжі, зброї та амуніції. Безперебійно
працював пивзавод, хлібопекарні, водогін, електростанція потужністю 500 кВт, а
також лікарня та поліклініка, в т. ч. – рентгенкабінет.
У «кращих традиціях» сталінізму, більшовики
відновили свою присутність із пропаганди.
Як свідчить «Довідка оперативної групи ЦК КП(б)У про
економічне і політичне становище в м. Луцьку», 9-12 лютого в місті відбулися
такі події:
9
лютого. Вийшов перший друкований номер «Советского
Информбюро». В центрі встановили потужний радіовузол для ретрансляції
радіопрограм. Відновила роботу телефонна станція. В міському кінотеатрі показали
фільм «Актриса». Запрацювала друкарня. Відновив діяльність поштамп.
10
лютого. Проведено перші наради з вчителями,
лікарями і артистами.
11
лютого. Радянське начальство переглянуло
репертуар театру і «дано основні вказівки та поради щодо подальшої роботи».
12
лютого. Випустила газету «Радянська Волинь»,
присвячену Х сесії Верховної Ради СССР. В місті вивішено перші комуністичні лозунги.
Тому командуючому 1 Українським фронтом СССР
генерал-полковникові Ніколаю Ватутіну
5 лютого 1944 р. у наказі №151 Іосіф
Сталін оголосив подяку, як і всім підрозділам, які брали участь в наступі.
Їм присвоїли почесні звання «Луцька» і «Ровенська», а також нагородили бойовими
орденами.
«Сьогодні, 5 лютого 1944 р., в 21 год. столиця нашої
Батьківщини Москва від імені Батьківщини салютує нашим доблесним військам,
котрі оволоділи м. Луцьк, Ровно,
Здолбунів 20 артилерійськими залпами із 224 гармат», – сказано в документі.
Відтак, навіть у ті часи говорилося не про «звільнення»
міста, а про «оволодіння» ним. А ворога називали не «фашистами», а «німецькими
окупантами».
За яким сценарієм відбудуться стандартні урочистості
2 лютого 2020 р., покаже найближчий час.
Але не слід забувати головного: станом на 22 червня
1941 р. у м. Луцьку проживало щонайменше 50 тис. мешканців, в основному,
єврейської національності. Станом на 2 лютого 1944 р. залишилося менше 20 тис. людей…
Світлана
КОМА.
На
фото з архіву: радянські кавалеристи їдуть вулицями м. Луцька, яким оволоділи.