Чому звичайний євромайданівець, громадський активіст та боєць у зоні АТО/ООС після загадкових поранень на фронті залишився з мізерною пенсією «за загальним захворюванням» та байдужим для колишніх командирів?
У статті «Розстріляний і обдурений», яка була надрукована у «Волинській газеті» ще 5 грудня 2019 р., редакція розповіла про непросту долю молодого чоловіка з Турійщини. Він ніколи не ховався за спинами інших, завжди йшов відстоювати інтереси громади в найнебезпечніші точки (від Майдану в Києві до боротьби з Ковельським ветсанзаводом, а потім – двічі в зону бойових дій АТО/ООС, спочатку по мобілізації, потім – добровільно, за контрактом). А коли лихо без попередження скалічило його особисто, виявився фактично нікому не потрібним, крім старенької мами, найближчих родичів і колег, із якими колись працював, а тепер – не може…
Головне, це загадкові обставини незрозумілого побоїща на передовій, у результаті якого наш земляк ледь вижив. А ще – відсутність у нього пенсійного забезпечення як у військовослужбовця, який після поранень втратив здоров’я.
Саме тому «Волинська газета» в пошуках справедливості та законності звернулася в центральні інстанції. А щоб не завдавати Героєві зайвих моральних страждань, його прізвище та конкретне місце проживання не називаємо.
«На підставі контракту та наказу командира військової частини А0998 (по особовому складу) від 1 листопада 2017 р. солдат Г… А. М. був прийнятий на військову службу за контрактом терміном на 6 місяців на посаду кулеметника механізованого відділення мехбатальйону… Відповідно, термін закінчення контракту для солдата Г… А. М. було 30 квітня 2018 р.», – деталізував т. в. о. начальника кадрового резерву Сухопутних військ Збройних Сил України Петро Барановський.
За версією штабістів, наш земляк нібито 17 квітня 2018 р. повідомив командування частини «про своє небажання укладати новий контракт та звільнитися з військової служби у запас».
Виходячи з цього, командир в/ч наклав резолюцію «Підготувати документи», і солдата Г… А. М. «було включено в наказ від 17 квітня 2018 р. №45-РС на звільнення з терміном закінчення контракту 30 квітня 2018 р.».
Звичайно, що майбутнє звільнення означало: до 30 квітня він продовжував служити, як і всі інші бойові побратими. Тому, виконуючи бойовий наказ безпосереднього командира, і був скерований на взводний опорний пункт.
«Посадовими особами військової частини А0796 проведено службову перевірку та встановлено, що згідно наказу командира в/ч А0998 від 12 липня 2018 р. №661 «Про результати проведення розслідування за фактом поранення солдата Г. Андрія Михайловича» встановлено, що під час виконання завдань на взводному опорному пункті в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської обл. він 25 квітня 2018 р. отримав вогнепальне поранення, яке настало внаслідок необережного поводження зі зброєю… під час виконання обов’язків. Поранення пов’язане з проходженням військової служби», – зазначив т. в. о. заступника Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з морально-психологічного забезпечення, начальник управління Андрій Мартинов.
Далі у двох військових відомствах підтвердили подальший розвиток подій із бійцем, в якого лікарі зафіксували не одне, а множинні поранення. Причому, не лише кульові, а й осколкові: як мінімум 25 квітня 2015 р. солдата евакуювали у Військово-медичний центр Північного регіону (м. Харків), а з 27 квітня його було переведено для подальшого лікування в Національний військово-медичний центр «Головний військовий клінічний госпіталь». Потім був довгий процес подальшого перебування в госпіталях.
Зрозуміло, що військовослужбовця, який під час виконання бойового завдання отримав поранення, в період лікування ніхто в запас відправляти не має права. Тому «солдат Г… А. М. вибув у відпустку з 28 серпня 2018 р. для лікування в зв’язку з хворобою», про що свідчить довідка військово-лікарської комісії від 21 серпня 2018 р. №867.
Увага: і на цей момент він продовжував перебувати в статусі військовослужбовця! Але як так вийшло, що нашому землякові саме військові лікарі не визначили статусу інвалідності під час лікування?
Чітких пояснень із цього приводу з Міноборони, на жаль, не надіслали.
Уже згадуваний Андрій Мартинов написав, що солдата Г. Андрія Михайловича 27 вересня 2018 р. наказом №200 командира в/ч А0998 «звільнено з військової служби за пунктом «ж» (як таких, що вислужили строки військової служби за контрактом) та направлено для зарахування на військовий облік до Турійського районного військкомату».
А Петро Барановський виклав ще цікавішу версію. Виявляється, солдата Г… А. М. «по поверненню з відпустки 27 вересня 2018 р. звільнено у запас за пунктом «ж» на підставі (увага! – авт.) наказу командира в/ч А0998 (по особовому складу) від 17 квітня 2018 р.», а 27 вересня 2018 р. його просто «виключено зі списків військової частини»!
Так «звільнено з військової служби» чи «виключено зі списків»?
Навіть ці дві відповіді від т. в. о. начальника кадрового резерву Сухопутних військ Збройних Сил України Петра Барановського та т. в. о. заступника Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з морально-психологічного забезпечення, начальника управління Андрія Мартинова не дають відповідей на ключові проблеми. По-перше, за яких обставин зазнав вогнепальних та осколкових поранень захисник України? По-друге, чому такі розбіжності в обставинах його звільнення в запас та з яких причин ні до 29 вересня 2018 р., ні по цей день ніяка військово-лікарська комісія не встановила йому ту чи іншу групу інвалідності? І чого води в рот набрав Турійський райвійськкомат, який у першу чергу повинен опікуватися такою категорією захисників України?
Будемо сподіватися, що цю криваво-туманну ситуацію прояснить ще одна відповідь. Її очікуємо на запит до Генерального прокурора України Руслана Рябошапки. Прокурор відділу звернень громадян Управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів О. Франтовська ще 11 грудня 2019 р. скерувала надісланий «Волинською газетою» запит у Прокуратуру Харківської області.
Бо, знаєте, як закликати на фронт, то в нашій державі установ та організацій вистачає. А коли йдеться про подальшу долю скалічених війною бійців, то – майже нікого…
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото: солдат Андрій Г. у госпіталі.