У
польській столиці відбулися урочисті заходи з нагоди 78-х роковин перетворення
Спілки збройної боротьби в Армію Крайову та 77-х роковин утворення Керівництва
диверсії Головної комендатури Армії Крайової.
Біля пам’ятника Польській підпільній державі 14
лютого були присутніми представники державної влади й установ, які займаються
історичними питаннями, та ветерани Армії Крайової.
«Армія крайова дала мені все – світогляд, почуття
патріотизму. Це була потреба серця, потреба дії», «Це була армія, яка боролася
в конспірації. Факт, що така армія існує, підносив на дусі народ, бо люди
знали, що є хтось, хто готовий віддати життя в боротьбі за Польщу», – згадували
колишні солдати АК, слова яких наводять колеги з «Польського радіо»
Голова Управління у справах комбатантів і
репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик нагадав,
що солдати Армії крайової, присягаючи вірність Польщі, були готові до
найбільшої пожертви: «За вірність Батьківщині вони рішалися платити найвищу
ціну. Ціною було життя; кров, яку проливали в операції «Буря»; на барикадах
Вільнюського повстання, на барикадах повстанської Варшави. Кров проливали також
у німецьких концтаборах, совєтських таборах і за вірність Батьківщині у часи
комуністичного поневолення».
Армія крайова в Польщі вважається найбільшим і
найкраще зорганізованим підпільним військом в окупованій Німеччиною Європі.
Вона також діяла і на території України, в 1941-1944 р. окупованій нацистами та
вступала в бої з відділами УПА. Досі серед політиків та істориків точаться
дискусії, хто на початку 1943 р. розпочав братовбивчий конфлікт і хто його
заохочував, але очевидним залишається факт, що по обидва боки річки Західний
Буг в період «Волинської трагедії» (за польською версією – «Волинської
різанини») було вбито десятки тисяч не лише учасників АК і УПА, але й мирного
польського та українського населення.
Втім, у Польщі не визнають, що Армія Крайова винна в
цих подіях і переконують, що можливі атаки на українців були відплатними. Саме
тому офіційний день початку братовбивчого конфлікту – 12 липня – у столиці
Польщі проводиться урочисто, але без участі української сторони.
Світлана
КОМА.
На
фото з журналу «Bezwerszowki»: вшанування жертв «Волинської різанини» в м.
Варшаві, 14 липня 2019 р.

