Майор
УПА Петро Олійник – «Еней» – загинув у
бою з НКВД 17 лютого 1946 р. поблизу с. Глинки Маневицького р-ну на Волині. Командир
намагався зірвати масштабні плани червоних окупантів із депортації українців у
райони Крайньої Півночі та Сибіру…
Патріот вступив до ОУН 1938 р. За 4 роки до
цього його виключили з юридичного факультету Львівського університету за
націоналістичну діяльність. Жив у польському м. Кракові. Перед початком Другої
світової війни Петра Олійника
арештували та запроторили до польської в’язниці, з якої його звільнили німці.
«Із початком німецько-радянської війни 1941
р. брав активну участь в організації роботи ОУН на Дніпропетровщині. За 2 роки
став командиром військової округи УПА «Богун», пізніше провідником проводу ОУН
на північно-західних українських землях. Протистояв Німеччині, Польщі та СССР»,
– пише «Gazeta.ua».
У протоколі допиту чекістами учасника Південної
групи УПА Михайла Конотопа сказано,
що 3 жовтня 1943 р. підрозділи УПА «Богун» під командуванням Петра Олійника навіть штурмували
німецький табір в м. Дубно на Рівненщині. Тоді звільнили понад 5 тис.
радянських військовополонених, частина з яких потім вступила до лав УПА.
1944-го він командував загоном у бою під Гурбами на Рівненщині.
«Після війни почав виконувати обов’язки
командира УПА-«Північ», що оперувала на Поліссі та Волині. Організовував
збройну боротьбу проти НКВД, намагався зірвати депортації українського
населення. Саме тому став однією з перших цілей радянської агентури», –
зазначається.
Згідно з наказом Головного військового штабу
УПА, в 1945 р. Петра Олійника нагородили
Бронзовим хрестом за заслуги.
Місце поховання – невідоме. Вочевидь, воно
десь неподалік смт Маневичі, куди возили на опізнання труп Героя…
Світлана
КОМА.
На
фото з архіву: таким був «Еней».