Бізнес
– досить ризикова справа, особливо, коли від твоїх рішень залежать сотні, а то
й тисячі чужих життів. І часто атмосфера навколо не просто не сприяє його
розвитку, а й відверто перешкоджає. Давно відомо, аби подолати проблему, потрібно
об’єднати зусилля. Як говорить українське прислів’я: «Гуртом і батька легше
бити».
Тож у м. Луцьку на базі міжнародної компанії
«Modern-Expo Group» вперше в історії Федерації роботодавців України відбулося
засідання Експортного комітету ФРУ.
У заході взяли участь понад 30 представників
провідних компаній-експортерів, міжнародні перевізники, представники державних
органів влади, які підтримують та регулюють зовнішньоекономічну діяльність
(ЗЕД). До обговорення долучилися також представники Мінекономіки,
Держмитслужби, Експортно-кредитного агентства.
Серед компаній-учасників – «СКФ Україна»,
«Волинь-Зерно-Продукт», «Єврокар», концерн «Хлібпром», ТОВ «Араміс», «Львівська
ізоляторна компанія», ТОВ «ДСВ Логістика», «Стальканат-Сілур», «Компанія
Ензим», ПрАТ «ТЕРА», «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» та інші.
Честь відкрити засідання надали керівнику Комітету,
гендиректору компанії ТОВ «Modern-Expo Group» та голові Волинського обласного
об’єднання організацій роботодавців Петру Пилипюку. На правах господаря він
спочатку познайомив присутніх зі своєю компанією.
«Modern-Expo Group» – міжнародний холдинг, провідний
виробник і постачальник комплексних рішень для ритейлу №1 у Центральній і
Східній Європі. Компанія працює в усьому світі, об’єднує понад 3000 людей і
постачає торгове обладнання в 74 країни світу.
За словами Петра Пилипюка, компанії постійно
доводиться боротися в середині держави з законодавством, яке стримує її
розвиток (це і податкова система, і система контролю тощо) та з відтоком
кваліфікованих кадрів у Європу. А з другого боку, потрібно боротися на
міжнародних ринках і за те, щоб повірили, що в Україні можуть робити якісні речі.
Гендиректор зазначає, що на сьогодні у всіх
компаній-експортерів України схожі проблеми. Це: черги в пунктах пропуску, простоювання
вантажів, нерозвинена інфраструктура, відсутність достатньої кількості дозволів
на міжнародні автомобільні перевезення, застарілі митні процедури тощо.
«Експортерів треба підтримувати. Багато
перспективних компаній втрачають свій потенціал через дорожнечу та сучасні
реалії, які стримують їхній розвиток. Про проблему треба говорити. Якщо ж її ігнорувати,
вона не зникне. Тому нам потрібно обговорити і напрацювати конкретні
пропозиції, з якими ми будемо звертатися до Уряду чи шукати депутатів, які їх
лобіюватимуть», – наголосив Петро Пилипюк.
«Ми запровадили новий формат спілкування. До
недавнього часу в Федерації роботодавців були й плюси, але були й деякі мінуси.
Які плюси? Ми дійсно робили дуже багато роботи на рівні держави, на
національному рівні з точки зору законодавства, впровадження регуляторної
політики. І сьогодні ми будемо слухати і про уповноважених апарату, і про проєкт
закону, і про експортно-кредитну агенцію. Це наші пріоритети. Але чого нам не
вистачало? Нам не вистачало тих практичних кейсів, синергії зусиль, можливого
об’єднання проблемних питань. Перед нами сьогодні стоять дві ключові задачі.
По-перше, ми обговоримо ті ініціативи, які потребують вирішення чи в
законодавчому колі, чи в полі політичних рішень. По-друге, сформувати ті
практичні кейси, поєднання синергії і тих проєктних рішень, які ми можемо
спільно реалізувати», – підкреслив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.
Промисловий
безвіз
Заступник директора Департаменту технічного
регулювання та метрології Міністерства розвитку економіки, торгівлі та
сільського господарства Олександр Кушнерик розповів про наслідки підписання «промислового
безвізу», Угоду АСАА, законодавство у сфері стандартизації, про те, які товари
першими отримають перевагу.
Зокрема, він зазначив, що після підписання Угоди про
Асоціацію з ЄС і зону вільної торгівлі триває гармонізація українських і
європейських стандартів.
Так, до переліку секторів промислової продукції,
включених до Додатку до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, увійшли:
машини; електромагнітна сумісність; низьковольтне електричне обладнання; ліфти,
іграшки; прості посудини високого тиску; обладнання, що працює під тиском;
прилади, що працюють на газоподібному паливі; вибухові матеріали промислового
призначення; неавтоматичні зважувальні прилади; обладнання, що призначене для
використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах; радіообладнання;
засоби вимірювальної техніки; канатні дороги та засоби індивідуального захисту.
А от медичні вироби; активні медичні вироби, які
імплантують; медичні вироби для діагностики in vitro; екодизайн холодильних
виробів/водогрійних котлів; морське обладнання; прогулянкові судна; будівельні
вироби; енергетичне маркування – це технічні регламенти, розроблені на основі
актів ЄС, ще потребують перегляду.
«На сьогоднішній день нове керівництво департаменту
збирає пропозиції від наших уповноважених органів, які підпорядковані Міністерству,
стосовно покращення роботи по секторальним напрямкам. Ми чекаємо й на ваші
пропозиції, аби розробити дієвий механізм роботи. До слова, з 3 липня, згідно
нового закону, Міністерство економіки матиме повноваження перевіряти
недобросовісних учасників ринку та анулювати їхню діяльність», – зазначив
Олександр Кушнерик.
«Єдине
вікно» на митниці
Про початок надання митницею статусу Авторизованого
економічного оператора на митниці, переваги для виробників та перевізників
поінформував директор Департаменту забезпечення митного оформлення Державної
митної служби України Ігор Муратов. До слова, саме Федерація роботодавців
України ініціювала розробку закону про «єдине вікно» на митниці, який значно
спростив ведення ЗЕД.
За його словами, після надання цього статусу
виробники та перевізники зможуть здійснювати митне оформлення дистанційно, тобто
для цього не потрібна буде фізична присутність експерта.
«Необхідно буде особисто контролювати цілісність
пломби, документи і таке інше. Відбуватиметься перерозподіл клієнтів митниці,
виділятимуться більш надійні, на яких будуть покладатися обов’язки митних
інспекторів», – зазначив він.
Після запровадження цієї програми компанії зможуть
укладати договори і мати переваги при перетині кордону. Йдеться про так зване
«єдине вікно» – окрему смугу руху для автоматизованих операторів.
Статус авторизованого економічного оператора – це
найвищий ступінь довіри митниці до підприємства, найбільший перелік пільг і
спрощень митних формальностей. Але при цьому компанії мають бути готові до
повного відкриття своєї документації.
Ігор Муратов зазначив, що така форма програми вже
розроблена, і очікується, що до кінця місяця Кабінет Міністрів затвердить її.
Петро Пилипюк прокоментував, що філія компанії
«Modern-Expo Group» у м. Вітебську (Білорусь) має статус автоматизованого
економічного оператора митниці і має численні переваги при перетині кордону.
«Ми вже майже рік не бачили митників. Якщо працюєте
чесно і «на біло», то не буде проблем», – сказав гендиректор компанії.
«Коронавірус»
на підприємстві
Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро
Олійник взяв участь у засіданні комітету в режимі відеоконференції. Він
закликав колег провести роз’яснювальну роботу серед своїх працівників щодо
запобіганню поширенню коронавірусу.
«Щодня Федерація роботодавців координує свої дії із
МОЗ. Станом на сьогодні ми вийшли на етап домовленостей щодо можливості
передачі у виробництво технологій виготовлення тестів на коронавірус. І
українські фармацевтичні виробники готові виробляти такі тести. Ми готові придбати
тести та забезпечити ними медпункти на підприємствах для тестування людей з
ознаками хвороби. Розглядається і варіант укладання договорів із лабораторіями,
що виїжджають на підприємства і проводять тести шляхом забору крові. Ведемо
перемовини з Китаєм, щоб налагодити поставку тестів для використання у
побутових умовах», – сказав Голова Ради ФРУ.
Говорили про шляхи вирішення проблем міжнародних
перевезень, видачу дозволів, перспективи запровадження мультимодальних
перевезень.
Також він акцентував увагу присутніх на необхідності
політики відповідального ставлення держави до збереження робочих місць,
створення певної «подушки безпеки», яка б дозволила економіці країни та
галузям, які можуть постраждати найбільше, пережити цей нелегкий період. А для
цього потрібні відповідні заходи з боку держави, яких сьогодні вжили всі
провідні країни світу.
Крім того, відбулося кілька презентацій компаній,
які займаються логістикою міжнародних перевезень. Зокрема, аби обійти проблему
обмежень дозволів, одна з них запропонувала перевезення вантажів на основі
зміни тягачів причепів. Так, до митниці з ЄС контейнери перевозять українські
тягачі, а після оформлення їх замінюють польські.
Обговорювалося й запровадження контейнерних перевезень
між Україною та країнами Центральної Європи з використанням залізниці. Багато
озвучених ідей прийшлися до душі українським експортерам, тож вони обмінялися
між собою контактами, аби обговорити подальшу співпрацю.
Також учасникам зустрічі розповіли про переваги
започаткування діяльності Експортно-кредитного агентства в Україні. Воно зможе
застрахувати експортерів від недобросовісних клієнтів, які не заплатять за
товар. Така структура проводитиме попередню оцінку діяльності закордонних
партнерів, і у разі не виплати, компенсуватиме витрати українським
підприємствам.
Під час засідання велися жваві дискусії, учасники
задавали питання та навіть доповнювали спікерів, озвучували ідеї та пропозиції.
Напрацювання Експортного комітету ФРУ передадуть в головний офіс Федерації, аби
сформулювати пропозиції роботодавців до виконавчої і законодавчої влади в
країні.
Насамкінець Петро Пилипюк запропонував обрати
секретарем Експортного комітету Федерації роботодавців України Володимира
Кривовича, досвідченого юриста, який тривалий час працює у Волинському обласному
об’єднанні організації роботодавців. Учасники зустрічі погодились з такою
пропозицією.
Подальші засідання комітету будуть проходити раз у
квартал. Проте, учасники за потреби зможуть обмінюватися думками та
пропозиціями в режимі «реального часу» в спеціально створеній групі в соцмережах.
Ольга
КОНОНЧУК.
Більше фото тут.