Соціологічна група «Рейтинг» дослідила думки українців щодо
поширення пандемії.
Аудиторія: населення України
віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій.
Вибіркова сукупність: I хвиля
1000 респондентів (25-27 березня 2020 р.), ІІ хвиля 1000 респондентів (28-30
березня 2020 р.). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю
0,95: не більше 4%. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews
-телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки
мобільних телефонних номерів.
Результати опитувань, проведених
Соціологічною групою «Рейтинг» (I хвиля: 25-27 березня, ІІ хвиля: 28-30 березня),
продемонстрували, що абсолютна більшість респондентів бачать реальною загрозу
розповсюдження коронавірусу в Україні. У порівнянні з початком карантину,
кількість тих, хто бачить загрозу зросла
(з 73% до 87%).
51% опитаних вважають реальною
загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин. 41% – протилежної
думки. За останні два тижні у цьому питанні думки респондентів майже не
змінилися. Відносно частіше про загрозу говорили мешканці західних та центральних
регіонів країни та містяни.
Оцінюючи рівень захворюваності на
коронавірус в Україні за 5-ти бальною шкалою, 28% опитаних оцінили його як дуже
високий або ж високий, 34% – середній, 32% – як низький або ж мінімальний. Частіше
про високий рівень захворюваності говорили мешканці Півдня, містяни, та
представники старшої вікової категорії.
Оцінюючи ситуацію з
захворюваністю у своєму регіоні, респонденти вважають її менш загрозливою, аніж
по країні загалом. Так, лише 13% опитаних зазначили, що рівень захворюваності у
їхній місцевості є високим, 65% вважають його низьким, або ж мінімальним. Остання
думка переважає серед жителів східних областей та селян.
Щодо можливого введення
надзвичайного стану в Україні думки респондентів розділилися: 49% – підтримали
б таку ініціативу, 43% – ні.
При цьому, 83% підтримують
можливу заборону на проведення масових заходів, страйків, мітингів в умовах
надзвичайного стану в країні. 71% – не заперечують проти можливого обмеження
в’їзду та виїзду в окремі міста та області. 65% – можливого обмеження руху
транспортних засобів та їх огляд, 58% – можливого оголошення комендантської
години в містах. Водночас, стосовно можливого надання державі права примусово
вилучати майно у юридичних та фізичних осіб в умовах надзвичайного стану абсолютна
більшість (80%) проти таких заходів. Лише 14% – підтримують.
74% вважають, що потрібно
запровадити штрафи для людей за порушення карантину. 19% – проти такої
ініціативи.
58% опитаних вважають
запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 28%
взагалі стверджують, що вони є занадто м’якими. Лише 6% переконані, що заходи є
надто жорсткими.
34% вважають, що влада повинна
повертати усіх громадян додому після закриття кордону, 24% вважають, що
потрібно повертати, але вибірково. 34% взагалі вважають, що взагалі не потрібно
нікого повертати після закриття кордону.
53% переконані, що влада,
подаючи інформацію про поширення коронавірусу, применшує ситуацію. 21%
вважають, що ця інформація є об’єктивною, 11% переконані, що в цій інформації є
перебільшення.
Оцінюючи інформацію, яку
подають українські засоби масової інформації, 38% вважають, що вони ситуацію
применшують, 23% вважають, що подання новин є об’єктивним, 19% – думають, що
інформацію перебільшують. 21% – не змогли відповісти на це питання.
56% опитаних вважають реакцію
президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною,
30% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 38%
опитаних вважають дії відомства ефективними, 46% – неефективними. Щодо
Міністерства внутрішніх справ, то 37% вважають дії цієї інституції ефективними,
33% – неефективними, 30% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій
Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 44% опитаних було важко відповісти на це
питання. 30% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. За останні
два тижня оцінки ефективності дій зазначених інституцій стосовно реакції на
загрозу коронавірусу зросли.
Майже 70% вважають
запроваджений карантин ефективним, чверть дає протилежні оцінки. Дещо частіше
неефективними вважають карантинні заходи мешканці Півдня та Сходу, молодші
опитані та чоловіки. При цьому, майже 80% опитаних підтримують рішення Уряду
про продовження карантину до 24 квітня 2020 року.
Дві третини зазначили, що мали
роботу до запровадження карантину. Серед них, 35% зазначили, що продовжують
працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 29% – працюють
дистанційно, 32% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 4% –
втратили роботу.
Більше половини опитаних заявили,
що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили, що
дотримуються часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується
карантину. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Центру, жінки та
представники найстаршої вікової групи.
Попри карантин, 18% опитаних
зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 31% – один раз на день.
Водночас 43% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 7% – взагалі
намагаються не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому
зазначали мешканці міст, жінки та найстарші опитані.
Головною причиною виходу на
вулицю опитані зазначили похід в магазин за продуктами (73%). 28% – виходять через
необхідність роботи, стільки ж – через похід в аптеку. По 5-7% зазначили, що
виходять на вулицю щоби прогулятися з дітьми, заради занять спортом, прогулянок
з домашніми тваринами. По 3-4% виходять через зустрічі з друзями та знайомими,
або задля візиту до лікаря.
52% заявили, що готові
залишатися вдома, не виходячи на вулицю більше 5-ти днів, за умови
запровадження заборони на вихід з дому. 12% – заявили, що можуть побути вдома
4-5 днів, 20% – 2-3 дні, 10% – не більше одного дня. Найбільше останніх серед
чоловіків, бідніших та заможних респондентів. Цікаво, що серед останньої
категорії також найбільше тих, хто готовий бути на домашньому карантині більше
5-ти днів.
Майже 60% опитаних зазначили,
що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше
аніж на місяць. 16% зазначили, що їм вистачить збережень на термін до 2-ох
місяців, 7% – до 3-ох місяців. 6% – до півроку, 3% – до року і більше.
42% зазначили, що мають захисні
маски в достатній кількості, 39% – мають але недостатньо, 19% – не мають
взагалі. 57% заявили, що мають вдома дезінфікуючі засоби в достатній кількості,
29% – мають, але недостатньо, 14% – не мають. Захисні рукавиці в достатній
кількості мають 40% респондентів, в недостатній – 23%, не мають взагалі – 37%.
Частіше захисні та дезінфікуючі засоби використовують мешканці західних та
центральних регіонів, містяни, жінки та молодші респонденти. Ті, що їх мають в
достатній кількості, користуються ними частіше.
Три чверті опитаних хвилюються
через те, що хтось з їхнім близьких захворіє коронавірусом, водночас, про своє
власне здоров’я хвилюються менше (58%), а 42% – не хвилюються.
Майже 80% переживають, що в
Україні наступить затяжна економічна криза. Більше двох третин схвильовані
через те, що не зможуть купити необхідних ліків. Майже половина переживають
через те, що не зможуть купити необхідних продуктів (52% – не переживають).
Лише 25% схвильовані через те, що доведеться скасувати важливі події чи
поїздки, водночас три чверті – не хвилюються через це.
44% оцінили свій емоційний стан
за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Вищий рівень тривожності
фіксується серед жінок та старшого населення. 80% опитаних оцінюють протягом
останнього тижня відносини з людьми, з яким проживають, як спокійні, лише 8% –
як напружені.
Дар’я ОНІМОВА.
Фото з відкритих джерел.