На це існує дуже багато причин, але коронавірус визначив основні.
Тому з ініціативи тодішнього голови облради Василя Дмитрука депутати проголосували за те, що призначення головних лікарів обласних лікарських установ у статусі комунальних закладів відбувається після розгляду кандидатур у комісіях та внаслідок голосування на сесії.
Залишається, звичайно, питання, чи завжди не заангажовано та професійно до цього підходили самі депутати, серед яких, звичайно, також не надто багато профільних спеціалістів. Наприклад, у справі Валентини Касарди, яка багато років очолювала КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» у с. Грем’яче Ківерцівського р-ну: одні доводили, що головну лікарку замінюють через об’єктивні причини (насамперед, поважний вік Валентини Касарди), а інші – що це помста за її політичну позицію…
Як би там не було, але управління охорони здоров’я облдержадміністрації вже давно фактично відсторонене від впливу на кадрову політику медгалузі області, як, власне, і від структурування окремих закладів. Недавно, наприклад, було об’єднано санаторій «Лісова пісня», що в с. Гаївка Шацького р-ну, зі спорідненим закладом, котрий у с. Згорани Любомльського р-ну. Укрупнену структуру очолила Руслана Дибель. І від того, чи особисто Ігор Ващенюк підтримував ці перетворення, а чи заперечував, по суті, нічого б не змінилося: депутати на чолі з Іриною Вахович ухвалили рішення в такому варіанті, який вважають правильним.
Зараз, до речі, саме на базі санаторію в с. Згорани розгорнуто перший обсерваційний центр, де на первинному рівні будуть обстежувати та лікувати уражених на коронавірус. Усього таких медзакладів по області, як зауважила заступниця голови облдержадміністрації Тетяна Щербак, є 8. Зазвичай, це районні та міські лікарні.
Що нинішні керівних медзакладів обласної комунальної власності насамперед орієнтуються на третій (де розміщені органи управління облради) поверх «Білого дому» на луцькому Київському майдані, 9, а не на другий (кабінети голови облдержадміністрації та його заступників), то це такий самий очевидний факт.
Власне, і надалі в особі очільника облздоровупру волинська медицина в особі Ігоря Ващенюка бачила скоріше паталогоанатома, а не цілителя. Перший етап «реформ від Порошенка-Супрун» ознаменувався створенням так званих опорних лікарень. Їх визначили в кількості 7 штук, але, наприклад, без Володимир-Волинської…
Чому?
На це питання досі не знає відповіді навіть Володимир-Волинський міський голова Петро Саганюк. Наприкінці лютого в розмові з журналістом «Волинської газети» Петро Данилович прямо сказав:
«Мабуть, це можна пояснити лише суб’єктивною позицією начальника обласного управління охорони здоров’я Ігоря Ващенюка… Якщо наша лікарня за всіма показниками – п’ята на Волині, то якого милого вона не потрапила в перелік семи опорних? Чому не враховано цього об’єктивного показника? По-друге, чому проігноровано географічне розташування нашого медзакладу біля самісінького кордону з Польщею, куди і звідки щодня прямують тисячі людей, які повинні знати, що у м. Володимирі-Волинському їм можуть надати всі види допомоги? І – найголовніше: у Княжому граді дислокується потужне і велике військове з’єднання! Я не маю права називати точну кількість військовослужбовців, але їх не одна тисяча… Тут живуть і їхні сім’ї, а також учасники АТО/ООС… Всі вони потребують медичного обслуговування, а медсанчастини в 14 ОМБр імені князя Романа Великого для надання допомоги усім їм взагалі немає! Чому ця обставина не врахована Ігорем Ващенюком, якого, мабуть, треба відправити на фронт, туди, де мій онук-танкіст служить, щоб він краще усвідомив реалії?! Кажуть, що військовослужбовці з Володимира-Волинського можуть скористатися послугами Луцького військового шпиталю. По-перше, це далеко. По-друге, цей госпіталь недавно горів. По-третє, як туди взагалі можуть потрапити ветерани і родини військовослужбовців? Тому я особисто і більшість депутатського корпусу переконані, що лікарня в нашому місті мусить мати статус опорної. Саме для цього недавно в Міністерство охорони здоров’я України їздила наша делегація разом із народним депутатом України від Володимир-Волинського округу №19 Ігорем Гузем».
Та не менш скандальною виявилася й специфіка проведення тих тендерів, коли на адресу Ігоря Ващенюка пролунали звинувачення, що аналогічні транспортні засоби можна було придбати набагато дешевше.
«Ви закупили 23 автомобілі «Peugeot». Про це була інформація на сайті облдержадміністрації. 46 коментарів – і жодного хорошого слова, «ціни завищені, машини погані», – розсердився тодішній голова облдержадміністрації Олександр Савченко, 13 грудня 2018 р. звертаючись до начальника управління охорони здоров’я.
Тож зобов’язав Ігоря Ващенюка публічно пояснити, чому так сталося. 16-го числа він виконав вказівку і розказав на брифінгу для окремих представників ЗМІ, що «внаслідок проведення відкритих торгів у системі публічних закупівель Prozzoro «вдалося зекономити щонайменше 400 тис. грн», а «при виборі марки та моделі транспортних засобів брали до уваги їх надійність і якість».
«Ціна на транспортні засоби відповідала ринковій, а непорозуміння пов’язані з тим, що юридично договори підписуються за тією ціною, яка визначена в результаті торгів», – сказав Ігор Ващенюк.
Тому вартість однієї автівки склала 359 тис. грн, загальна сума витрачених державних коштів – 8,257 млн грн.
Щоправда, журналісти-розслідувачі ІА «Волинські новини» ще тоді виявили кричущі неспівпадіння:
«На веб-сайті «Рeugeot.ua вказана модель автомобіля доступна в трьох комплектаціях за ціною від 299 тис. грн. На веб-сервісах для продажу авто можна знайти цю модель 2018 р. в. за ціною від 11,632 тис. доларів США. Окремі пропозиції – за 320 тис. грн. Цікаво, що навіть на веб-сайті компанії «Ві Ді Авеню» з цієї ж групи компаній ціна автомобіля становить 342,8 тис. грн, до того ж, діє спеціальна пропозиція на автівки 2018 р. випуску – модель готові продати за 320,8 тис. грн… Шляхом нескладних підрахунків можна визначити, що, придбавши автомобілі за такою ціною, управління охорони здоров’я облдержадміністрації витратило б 7,378 млн грн, тобто, на 879 тис. грн менше, ніж 8,257 млн грн. Навіть якщо взяти до уваги ціну у 342,8 тис. грн, економія становила б майже 373 тис. грн. Таким чином, слова Ігоря Ващенюка під час брифінгу про те, що ціна транспортних засобів відповідала ринковій, лунають, як мінімум, непереконливо».
Але навіть після брифінгу, станом на початок січня 2019 р., 23 злощасних «Peugeot 301» не використовувалися за призначенням, бо були… не зареєстровані в Сервісних центрах МВС!
Під час засідання колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації «Про підсумки діяльності галузі охорони здоров’я області в 2018 р. та основні завдання на 2019 р.» 21 лютого вже згадуваний Олександр Савченко обурився: машини, які він вручив для волинських медиків, так і не їздять! «Бандюкам вони за долари реєструють… А тут… Віддали авто на літній гумі, а там що хочете, те й робіть, а потім ще й не зареєстрували», – обурювався колишній очільник виконавчої влади області, погрожуючи відправити Ігоря Ващенюка у відставку, але потім чомусь змінив свою думку.
Особливо обурило громадськість намагання Ігоря Ващенюка, як єдиного серед чотирьох уповноважених осіб від облдержадміністрації щось коментувати чи повідомляти на тему коронавірусу, приховати цілком очевидні речі. Вони, на превеликий жаль, стосуються захворювання та смертності стосовно самих працівників галузі.
Насамперед, тільки лінивий не знав, що в головної лікарки Луцької міської клінічної лікарні Лариси Духневич виявили Covid-19. Але на віртуальному брифінгу ні Ігор Ващенюк, ні хтось інший не побажали сказати правду, прикрившись «захистом персональних даних» та «лікарською таємницею». Ларису Духневич, яка спочатку намагалася одужати в своїй установі, а потім була госпіталізована в обласну клінічну лікарню, назвали «дорослою жінкою» з Луцького р-ну.
Коли ж утаємничувати факт через безглуздість таких дій стало просто неможливо, уже сама Лариса Духневич підтвердила своє захворювання. Воно, до речі, згодом мало катастрофічні наслідки: спочатку виявили заразу в 1 лікаря і 3 медичних сестер Луцької міської клінічної лікарні, де намагалася вилікуватися Лариса Петрівна, а потім ще в 3 лікарів-анестезіологів. Натомість Ігор Ващенюк не спромігся встановити таємничу особу, яку приватно оглядала лікар-кардіолог Лариса Духневич і від якої могла зазнати ураження інфекцією SARS-CoV-2. А якщо Ігор Степанович і знає, хто саме цей бізнесмен, то мав би сповістити, чи він здоровий чи хворий, щоб вогнище інфекції безконтрольно не поширювалося хоча б від нього…
Смерть 29 березня лікаря-гінеколога обласної клінічної лікарні Ореста Тимчака, в якого наступного дня аналіз виявив хворобу Covid-19, ще більше показала трагічність, безглуздість і, врешті, шкідливість будь-яких недомовок. Власне, про особливості поховання «коронавірусчного небіжчика» повідомили детально, а от про ймовірне джерело зараження – ні слова. Але ж можна було хоча б з’ясувати, чи, бува, не перебував доктор під час десятиденної відпустки за кордоном? Як і те, чи здорові всі ті, хто з ним контактував до моменту госпіталізації в обласну інфекційну лікарню, від головного лікаря Руслана Морочковського, звичайно, будь-яку інформацію щодо стану справ на фронті боротьби з заразою отримати важко. І все – через заборону…
Втім, не всі враховують вказівки чи побажання виконавчої гілки влади. Наприклад, в. о. головного лікаря обласної клінічної лікарні Олександр Дудар того самого дня, коли облдержадміністрація повідомила про обмежене коло уповноважених щось говорити, не лише організував екскурсію медзакладом виконавчому директорові Благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександрові Товстенюку, але й розповів та показав журналістам, яка ситуація в найголовнішій у напрямку боротьби з Covid-19 лікарняній установі нашого краю.
Насамперед, ситуація вимагає посилення на рівні заступників, бо в самого Юрія Михайловича освіта далека від медичної. Як і в заступниці Тетяни Щербак, яка від імені виконавчої влади області регулярно озвучує новини та опікується антикоронавірусними заходами…
В умовах, так би мовити, мирного часу, економісти, податківці, філологи чи будівельники, поза всіляким сумнівом, можуть професійно виконувати свої повноваження щодо розбудови області у визначених сферах. Але SARS-CoV-2 та Covid-19 наступають немилосердно, тому бодай один із заступників мав би бути кваліфікованим або лікарем, або фармацевтом. Це як у будь-якій іншій галузі: можна здійснювати «загальне керівництво», але мусить бути хоч хтось із профільних заступників, який знає галузь із середини. На користь собі чи суспільству він їх використовуватиме, це інша справа, але базові знання, свіжий погляд на проблему та здатність оперативно вирішувати найскладніші завдання – необхідні.
Свого часу на Волині вже були приклади ефективного застосування лікарських кадрів у системі державної виконавчої влади. Зокрема, Сергій Шевчук (в період головування Бориса Клімчука) і Володимир Карпук (за час роботи на посаді Володимира Бондаря) ефективно працювали заступниками голови облдержадміністрації та безпосередньо опікувалися медичною та фармацевтичною галузями.
Мало того: ці посади стали трампліном для подальшого зростання: і Сергій Володимирович, і Володимир Георгійович згодом стали народними депутатами України!
Втім, є і зараз серед головних лікарів міських та районних установ, депутатів облради, в самому облздоровупрі достатня кількість фахівців, які б допомогли Юрієві Погуляйку професійніше реагувати на коронавірусні загрози сучасності.
У цьому, власне, зацікавлена кожна людина, яка щодень потерпає від інфекції SARS-CoV-2 та хвороби Covid-19.
Бо, як свідчить із заяв чергових «реформаторів», медичну галузь області центральна влада продовжуватиме шматувати, як Тузик шматку. Горезвісний «другий етап» стартував 1 квітня, і це означає, що Волинь самостійно буде змушена утримувати в повному обсязі всі свої лікарняні заклади. Де взяти гроші хоча б на мінімальне забезпечення, ніхто не говорить. Усе лягає на плечі й так бідних місцевих бюджетів. А різноманітні благодійні організації, як це відбувається зараз, багатомільйонні суми в умовах мирного часу не жертвуватимуть так багато, як зараз. Хоча б тому, що їхні фундатори не можуть безкінечно за власні кошти фінансувати державні чи місцеві програми.
За це, до речі, влада їм дякує, в тому числі й Ігор Ващенюк. Але далі добрих слів Ігор Степанович не йде. Можливо, тому, що за 15 років перебування на державній посаді не зумів накопичити достатніх заощаджень, а великий будинок під Луцьком і нова машина належать за документами не йому, а, звісно, дружині?..
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото ІА «Волинські новини»: скандальні автомобілі «Peugeot 301».