Ірина Констанкевич, народна депутатка України від
Маневицького округу №23 з групи «За майбутнє», тверезо оцінила стан вітчизняної
галузі охорони здоров’я та розкритикувала так звані реформи.
Українські лікарні не готові до впровадження другого
етапу медичної реформи, особливо в умовах пандемічного коронавірусу. Тому
депутатська група «За майбутнє» звернулася із вимогою до уряду про її
відтермінування до 1 січня 2021 р. Про це в ефірі телеканалу «Аверс» заявила
Ірина Констанкевич.
«Нинішня ситуація в медицині – це передусім наслідок дій колишньої Міністерки
охорони здоров’я, громадянки іншої країни Уляни Супрун. В ексочільниці
профільного урядового відомства не було розуміння того, що українська система
охорони здоров’я істотно відрізняється від американської чи британської, де
зовсім інший рівень матеріального забезпечення. Чужі моделі охорони здоров’я
були перенесені на українську систему без врахування нашої ситуації.
На їх імплементацію в українську систему медицини міжнародні донори виділили
майже мільярд доларів. Однак, на що витрачені ці гроші? Відповіді на це питання,
по суті, немає. Натомість ми маємо практично повністю зруйновану
санітарно-епідеміологічну службу, яку наразі поспіхом в рамках боротьби з
коронавірусом намагаються відродити. Окрім того, Уляна Супрун відстоювала
одноканальну систему фінансування медицини. Для порівняння, у США охорона
здоров’я має кілька джерел фінансування – держбюджет, федеральний, місцеві та
страхова медицина», – зазначила нардеп, слова якої наводять колеги з ІА «Волинські
новини».
У рамках другого етапу медичної реформи передбачено зміну моделі фінансування
лікарень. Раніше медзаклади отримували кошти через медичну субвенцію. За новою
моделлю – об’єм фінансування кожного окремого медзакладу буде залежати від
кількості послуг, які надані пацієнтам. Ще частину коштів лікарні
отримуватимуть від органів місцевої влади. Ті самі вирішуватимуть, скільки
грошей кому надати.
«Але й тут нині чимало ризиків, адже тільки у 42% об’єднаних територіальних
громад створені центри первинної медицини, а заклади вторинного рівня надання
допомоги мають лише одиниці ОТГ. Окрім того, реформа децентралізації ще не
завершена», – сказала Ірина Мирославівна.
Друга черга медичної реформи передбачає закупівлю Національною службою здоров’я
України медичних послуг у закладах охорони здоров’я за єдиними встановленими
тарифами.
«Держава оплачуватиме послуги за заниженими тарифами, а це – 30 % від потреби.
А хто платитиме решту – 70 %? Людина, яка заледве виживає на 2000 гривень
пенсії?» – зауважує Ірина Констанкевич.
У запропонованих Національною службою здоров’я України пакетах медичних послуг
відсутні послуги, які надаються ветеранам безоплатно. Це, зокрема,
стоматологічні, зубне протезування, фізіотерапевтичні послуги, психологічна
реабілітація та ін. Тепер 30 госпіталів ветеранів війни можуть залишитися без
фінансування.
З цього приводу Ірина Констанкевич зверталася з депутатськими запитами до
Мінветеранів та Міністерства охорони здоров’я, піднімали це питання і на
засіданнях Тимчасової спеціальної комісій з питань правового статусу ветеранів
війни, до складу якого входить нардеп. І коли Мінветеранів усвідомлює всі
ризики недолугості кроків у реформуванні медицини, то профільне міністерство
поки й досі не дало чіткої відповіді на питання, як далі працюватимуть шпиталі.
Крім цього, чимало вітчизняних та зарубіжних
експертів вважають, що реформа медгалузі в державі проводиться хибно. Натомість
потрібно перейти на страхову медицину, коли громадяни платитимуть податок на
охорону здоров’я не в бездонну бочку бюджету, в результаті чого і медзаклади не
мають достатнього фінансування, і пацієнти повинні додатково платити і за ліки,
і лікарям, а на свої персональні рахунки, з яких у випадку необхідності й буде
відшкодовуватися більша половина витрати на оздоровлення. Щодо непрацюючих, дітей
та пенсіонерів, видатки на страхове відшкодування тимчасової непрацездатності
повинна не себе взяти держави.
Відтак, «реформа» від Уляни Супрун – це результат,
коли в США найбільша кількість смертей внаслідок коронавурусу, адже власник
страхового полісу під час звернення до лікаря платить 500 доларів США за візит,
а коли страхування немає, то 35 тис. доларів США…
Державно-страхова медицина, яку потрібно застосувати
в Україні – це шведська модель, де смертоносна зараза фактично не поширилася, а
з 13 квітня там відновлюють роботу навіть дитячі садочки та школи.
Який курс прокладуть ля «Титаніка» української медичної
галузі вітчизняні «капітани»? Чи таки підведуть суспільство до смертельного
зіткнення з айсбергом рукотворних проблем?
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: Ірина Констанкевич у телестудії.