Спілкування
з Нововолинським міським головою Віктором Сапожніковим відбулося одразу після
того, як очільник місцевої громади разом із іншими посадовцями та
представниками громадськості пошанував пам’ять Великого Кобзаря та полеглих в
бою під Волновахою, поклавши квіти до пам’ятних знаків в центрі міста.
Це свідчить, що коронавірусна пошесть не може
поставити під сумніви основоположні принципи життя нововолинської громади, бо
патріотизм – це не менш важливо, ніж видобуте вугілля.
Але не це стало основною темою розмови з досвідченим
очільником м. Нововолинська: за роки роботи на посаді міського голови Віктор Сапожніков
вирішував чимало складних завдань, проте весна 2020-го припіднесла раніше
нечувану і небачену проблему – поширення коронавірусу. Наскільки ефективно
Місто шахтарів вступило в бій із цим невидимим і підступним ворогом? Чого
очікувати далі?
Про це та інше ми й говорили з Віктором Борисовичем.
–
Щойно відбулася бурхлива сесія міськради, де розглядалися теми, що напряму
мають стосунок до коронавірусу. Але йшлося не про боротьбу з самою хворобою:
група депутатів вимагала, щоб деяким категоріям підприємців дали гроші з
бюджету як компенсацію за вимушений прогул. Як узагалі місто, де станом на
зараз зафіксовано 68 хворих (вранці 27 травня – 69) долає економічні, а не
медичні проблеми, спричинені інфекцією SARS–Cov-2,
що викликає смертоносну хворобу Covid-19?
– Я б не сказав, що
сесія була бурхливою. Вона відбулася в звичному форматі, хоча й була
позачерговою, бо скликалася з ініціативи групи депутатів. Як зазначали
ініцватори, «у зв’язку з необхідністю термінового вирішення проблемних питань,
що стосуються ведення підприємницької діяльності на час карантину, зокрема,
оренди комунального майна територіальної громади м. Нововолинська,
оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, матеріального захисту їхніх
сімей»… У цьому контексті депутати вирішували, чи вводити нульову ставку
оподаткування для підприємців І та ІІ груп, чи звільняти їх від сплати
орендлної плати за використання комунального майна,
Всі ж розуміють, що
сьогодні є спад в економіці. Відтак, багато людей втратили роботу або не можуть
її знайти… Хоча, певна категорія бізнесу вже оживає: на ринках, у магазинах, у
сфері побутогого обслуговування тощо. Разом із тим, якщо за 3 місяці нинішнього
року місто перевиконувало контрольні показники поповнення бюджету, то в квітні
і травні зафіксовані недовиконання. А витрати щодо протидії коронавірусу –
досить серйозні! Тому, звичайно, я скликав позачергову сесію, але до
ініціаторів виникла низка питань.
– Яких саме?
– Насамперед, у
місті є не лише ці дві групи підприємців, але й багато інших, котрі платять
набагато більші податки. То чому маємо запроваджувати преференції тільки цим?
Далі: невже єдиний податок без страхових внесків, по І категорії заледве більше
200 гривень, це такі великі кошти, які неможливо сплатити? Наступне: у
Нововолинську на цей момент 15 підприємств працює, 11 – частково фунгкціонує, а
12 – призупинили роботу. Як бути з ними? І, врешті-решт, невже підприємці, що
вже запрацювали, в нашому місті найбільш соціально незахищена категорія
громадян? А за рахунок кого тоді закрити потреби бюджету? Врешті, чим платити
заробітну плату медикам? Так, місцеві ради можуть зменшити ставки єдиного
страхового внеску для бізнесу, але законодавство говорить, що це можна зробити
не лише на період карантинних обмежень, а до кінця року. Тому, враховуючи ці
аргументи, а також те, що жодне інше місто на Волині не скасувало ЄСВ,
більшість депутатів не погодилася з такою ініціативою.
– А щодо пільг із оренди комунального майна?
– Не можна все
вирішувати гамузом. Так, в цьому плані існують різні ситуації, тому вирішено
розглянути надання чи ненадання пільг із оренди в кожному конкретному випадку
на наступній сесії. Бо, наприклад, аптеки, які працюють у комунальних лікарнях,
також орендують певні площі, але назвати їх жертвами економічного спаду в
результаті коронавірусу я не можу… Чи адвокатські контори, які фактично і не
припиняли своєї роботи, адже суди функціонують, справи розглядаються… Мало
того: очільниця ЖКО доповіла, що орендовані офіси активно використовували
електроенергію навіть під час карантину, що означає: там знаходилися
співробітники, працювала оргтехніка, відтак – офіси де-факто не припиняли
діяльності…
– Ого!
– Отож бо… Тому за
проєкт рішення з першого питання було тільки 8 голосів «за», а по другому –
тільки 4. Відтак, це засідання бурхливим я не назвав би. Інша справа, що дехто
в Нововолинську та за його межами, мабуть, хотів заполітизувати цю справи та
отримати на ній якісь політичні дивіденди?
– Гарячий подих жовтневих виборів до місцевих рад?
– Можливо. В
усякому випадку, на сесію прийшов Андрій Бокоч, штатний помічник-консультант
народного депутата від Володимир-Волинського округу №19 Ігоря Гузя. Були й
підприємці, але організатори були змушені розчаруватися: їх не було сотні чи
тисячі, а 10 чи 15. І то, як я зауважив під час обговорення, багато з них
залишали зал… Тому більшість депутатів проголосувала за звернення до
парламентаря Ігоря Гузя, щоб він зініціював компенсацію з Держбюджету місцевим
радам коштів, які використані на боротьбу з коронавірусом, як це вже давно
зроблено в інших країнах.
– Пане голово, то яка ж реальна ситуація з Covid-19
у Місті шахтарів?
– Не озвучуватиму
число проведених сесій, засідань виконкомів, штабів, комісій, нарад і так далі,
які проведені по цій складній темі. Зорсереджуся на результатах. Отже,
додатково на наші медзаклади виділено до 11 млн грн бюджетних асигнувань, у
тому числі і на зарплату працівникам. Плюс – понад 9 млн грн спонсорської
допомоги.
– Останній факт – красномовний! Він свідчить, що в місті
справді є соціально відповідальний бізнес!
– Це справді так,
тому вдалося вирішити чимало питань. Наприклад, із 9 квітня забезпечене
безкоштовне триразове харчування медперсоналу, який працює по 12 годин на добу
в епіцентрі боротьби з коронавірусом: в інфекційному та реанімаційному
відділеннях нашої лікарні. Першим на Волині наше місто почало платити 300%
надбавки персоналові, який протидіє Covid-19. Причому, ми не
брали до уваги стару урядову методику про погодинну оплату, а заплатили
повністю. Я про це сказав в телеефірі ТРК «Аверс», і навіть голова облради
Ірина Вахович телефонувала та цікавилася, як нам це вдалося реалізувати.
Буквально 20 травня я підписав відповідні документи, і щонайменше 550 тис. грн
буде додатково використано на доплати медикам за черговий місяць.
– У нововолинській лікарні знаходяться лише мешканці
міста?
– Не тільки. З
міста Володимира-Волинського та району, а також із Локачинського,
Горохівського, Іваничівського. А от компенсацій за лікування пацієнтів з-за меж
міста ми не отримали жодної копійки, весь тягар витрат знову-таки лежить на
нашому бюджеті.
– Техніки та обладнання вистачає?
– Лікарня мала 10
апаратів штучної вентиляції легень, придбано ще 2, а за третій – заплатили
гроші, очікуємо прибуття. Куплено додатковий апарад УЗД, а також – мобільний
газоаналізатор (не знаю, чи є на Волині хоча б ще один такий!). Він вартує
більше 600 тис. грн! Він потрібен, щоб оперативно та якісно коригувати процес
лікування ховрого, підключеного до ШВЛ. Крім цього, – як за бюджетні, так і за
позабюджетні кошти – куплено багато тисяч костюмів, масок, рукавичок, іншого
спорядження. Придбано й справді дуже ефективне устаткування: спеціальні
дезинфікуючи рамки, які себе дуже добре зарекомендували в інфекційному та
реанімаційному відділеннях. Щодня медики використовують до 30 костюмів бактеріально-вірусного
захисту (10-15 тис. грн щодня), які доводиться утилізувати. Рамки дозволяють
упродовж кількох десятків секунд провести знезаражування костюмів
багаторазового використання, які можна безпечно використовувати й надалі. Ще з
допомогою благодійників придбали апарат, який дозволяє знезаражувати
приміщення. На практиці це працює так: провозять ноші з хворим на коронавірус,
позаду рухається цей апарат, який розпилює дезинфікуючий розчин. Я вже не кажу
про вирішення проблеми дезинфекції карет «Швидкої допомоги», бо працює
домовленість із власниками автомийок, які ці роботи фактично і проводять…
Власне, розповідати на цю тему можна довго, бо зроблено справді дуже багато.
Наприклад, оснащення всім необхідним карантинних постів, які розгорталися на
в’їздах у місто.
– А вулиці Нововолинська, житлові будинки дезинфікуєте?
– Авжеж! Проводиться
дезинфекція ліфтів, під’їздів, особливо там, де були зафіксовані хворі на
коронавірус чи контактні особи. Крім цього, значний обсяг знезаражуючих
препаратів передали керівництву ОСББ, щоб вони також проводили необхідні
заходи. Декілька разів проводили і дезобробку вулиць та місць масового
перебування людей. Хоча, такий захід мав більше психологічний, аніж практичний
результат.
– Специфічна тема – безпечне
поховання небіжчиків, яких убила смертоносна хвороба…
– Так, це болюча тема, але і вона не залишилася поза
увагою міської влади Нововолинська. Розроблено та впроваджено чіткий протокол,
як проводити таку процедуру поховання. А одна з родин заявила¸ що просто не має
грошей на похорон, тому все довелося
здійснити за рахунок бюджетних коштів. А це складний процес: потрібні і
спеціальні мішки для тіла, і силіконізація домовини, і очіплення території під
час поховання, і забезпечення усіх учасників засобами індивідуального захисту…
–
Робота проведена справді велика…
– Погоджуюся. По м. Нововолинську зареєстровано
станом на момент нашої розмови 68 хворих на коронавірус. Але головне – інше: 42
із них вилікувані! На жаль, 5 людей померло… Останній із них, 86-річний
чоловік, мав дуже багато супутніх захворювань. Його двічі ставили на ШВЛ. Після
першого разу чоловік навіть почав самостійно дихати, і я дуже зрадів, бо
особисто знайомий із цією людиною. Але потім настало погіршення самопочуття, і
– через багато інших захворювань. На жаль, є випадки, коли медицина безсильна.
–
Заразу завезли заробітчани, яких у місті дуже багато?
– Якраз і ні! Першими виявилися ветерани шахтарської
праці, яким держава дала путівки в санаторій «Червона калина» на Рівненщині. І
саме вони постраждали найбільше, бо всі – так звані регресники, тобто, шахтарі,
які вийшли на пенсію через професійні ураження. Особливо – на силікоз, коли
дрібний вугільний пил глибоко проникає в легені… Але ще раз кажу: дві третини
нововолинських хворих на коронавірус – одужали! Правда, через пом’якшення
карантину ніхто не знає, де може статися новий спалах інфекції…
–
Вікторе Борисовичу, а як державні органи допомагають нововолинській громаді
долати виклики SARS–Cov-2: від фінансових до
організаційних? Якби ви були вчителем, яку б оцінку поставили урядовцям?
– Я не екзаменатор…
– Але!
– Ні, не буду
роздавати нікому ніяких оцінок… Президент Володимир Зеленський під час
пресконференції з нагоди річниці його перебування на посаді сказав, що другий
етап медреформи – зупиняється, бо й сама реформа пішла в неочікуваному
напрямку…Я уважно слухав його слова… Тому з 1 квітня ц. р. цю неоднозначну
реформу вже де-факто призупинено. Відтак, саме такий стан медичної галузі в
період початку поширення смертоносної інфекції, це загальноукраїнський біль.
Єдине, на що сподіваюся: щоб витрати, які наш бюджет поніс через боротьбу з
коронавірусом, були державою відшкодовані. Наша опорна лікарня, власне ж, надає
допомогу не тільки нововолинцям! А є такі ОТГ, які заборгували лікарні за
надання іншої меддопомоги представникам їхньої громади великі суми: наприклад,
Поромівська Іваничівського р-ну за минулий рік і перший квартал нинішнього року
боргує щонайменше 500 тис. грн! Мало того: очільники цієї громади заявляють, що
і не будуть відшкодовувати коштів, бо… нема.
– От ви з місцевого бюджету заплатили медикам по 300%,
хоча це обіцяла держава. А місту компенсовані ці витрати?
– Ні. Ми на це сподіваємося. А поки вимушені всі
неузгодженості центральної влади закривати на рівні міста. І це значить, що
недоотримають коштів інші напрямки, які теж потребують уваги. Ми ж повинні і
дитсадки зі школами ремонтувати, і багато інших важливих для міста проєктів
реалізовувати!
– Очільник столиці Віталій Кличко заявив, що за таких
обставин буде створювати нову партію – мерів українських міст. Щоб і на вибори
йти на спільній платформі, і потім консолідовано відстоювати інтереси саме
місцевих громад. Як ставитеся до цієї ідеї? Чи насправді в нинішньому статусі
та ж Нововолниська міськрада є дійсно самоврядним і самодостанім органом, чи є
велика залежєність від влади обласного та центрального рівнів?
– Що можу сказати?
З розумінням ставлюся до того, що сказав Віталій Кличко. Якби знав деталі
створення такої партії, то, можливо, і приєднався б до неї… Розумієте, пора вже
змінити законодавство на користь місцевої влади! Скільки ми не будемо говорити
про децентралізації та адмінреформи, без адекватних рішень нічого, крім
популізму, це не дає. Я колись, із багатьма іншими міськими головами,
відвідував із робочим візитом Фінляндію. У цій країні законодавчо затвероджено,
що жодне рішення їхнього парламенту щодо компетенції місцевої влади не буде
дійсним, якщо його не погодять органи місцевого самоврядування в особі Союзу
муніципалітетів (у нас аналог – Асоціація міст України)! А в нас чому не так? Чому центральна влада більшість
проблем звикла вирішувати за рахунок місцевої влади? Наприклад, бюджет МВС не
маленький, правда? Але під час розгортання карантинних блокпостів та інших
заходів із забезпечення карантинних вимог на території Нововолинська нами надано
допомогу і співробітникам місцевої поліції: від масок, рукавичок і
температурних датчиків до бензину для автотранспорту… А заклади профтехосвіти
як парламентарі міським радам із державного фінансування на місцеве хотіли
всунути?! І це часто відбувається навіть усупереч Конституції!
–
І – здоровому глузду…
– А потім мерів та міських депутатів ще й винними в
усьому робили… Чи, наприклад, що то за практика «перекидання» без фінансового
забезпечення делегування повноважень у різних сферах, під яке не виділялося
жодної копійки?! Це ж пряме порушення Основного Закону! Тому, якби в Україні
було так, як у Фінляндії, я б аплодував і стверджував: в Україні таки проведено
децентралізацію. А так… Знаєте, буде партія мерів чи не буде партії мерів, але
з мерами треба, нарешті, рахуватися! За кожним із нас – велика кількість людей,
які живуть у рідному місті. І ми разом живемо в цьому місті, спільно долаємо
труднощі та проводимо святкування, і тому ми – на передовому рубежі взаємодії з
суспільством. Бо до Києва – далеко… І не завжди в столиці люди розуміють суть
законів, які вони самі ж і ухвалюють… І коронавірус показав: якби сподівалися
тільки на центральну владу, масштаби пандемії були б набагато страшнішими.
–
Так співпало, що інфекційна зараза пішла в атаку по всьому світові, але влітку
–70-річчя Нововолинська! Ситуація складається специфічна і суперечлива: і
відзначати ювілей не зовсім комфортно,і скасовувати цю історичну дату – також
не виходить… Як Ви будете вирішувати цю дилему?
– Місцева влада в Нововолинську – законослухняна.
Залежно від того, буде карантин чи ні, якими стануть етапи пом’якшення
обмежень, ми й діятимемо. Зрозуміло, що в он-лайн режимі урочистості проводити
якось неправильно. Але чи зможемо, як завжди, зібратися на міському стадіоні
«Шахтар»? Не знаю. Дуже шкода, що з незалежних від міської влади причин зможемо
реалізувати далеко не все з запланованого до славного ювілею. Але багато що
зробимо однозначно! Наприклад, я буквально сьогодні відвідував наш Палац
культури. Це унікальна споруда, одна з візитних карток міста. Торік проведено
ремонт фойє на першому поверсі, наразі проводимо роботи далі. І після
завершення ремонту ця унікальна споруда 50-их років минулого століття
наповниться сучасним змістом . Або вже згадуваний стадіон «Шахтар», про який ми
дбаємо постійно, а не до ювілеїв. Його спорудили спеціально до приїзду
керівника СССР Микити Хрущова! Так от: на спортивній споруді цьогоріч плануємо
завершити ремонт та переоснащення сучасними біговими доріжками, зручними трибунами.
Сподіваюся, що всі роботи встигнемо провести якраз до 70-річчя.
–
Віктор Борисовичу, Ви самі підказали наступне запитання: раз тут був Микита
Сергійович, то чи будете Президента Володимира Зеленського запрошувати на
70-річчя Нововолинська? По-перше, Володимир Олександрович
як глава держави жодного разу на Волині
не був. По-друге, подібні візити дуже важливі, бо за їх результатами вдається
вирішити чимало питань…
– Вважаю, що візит у місто першої особи держави – це
честь та гордість, в усякому випадку – історичний факт. У нас, свого часу, на
День міста побували, наприклад, і Президент України Віктор Ющенко, і
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, і це теж незаперечний факт. Тому я завжди
готовий запросити у м. Нововолинськ главу держави, особливо ж Володимира
Зеленського, адже 70-річчя міста співпаде з Днем шахтаря. Але чи матиме Глава
держави таку нагоду і чи буде завершений карантин (чи не буде нового спалаху
коронавірусу), я не знаю. Якби ж приїхав, то зустріли б його, звичайно, на
стадіоні!
–
Ну, стадіон та стадіон! Дякую Вам за відвертість! Успіхів м. Нововолинську у
цей непростий час!
– І Вам дякую за можливість відповісти на актуальні
питання та донести до волинян, чим живе Місто шахтарів.
Інтерв’ю
вів
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото Романа УСТИМЧУКА, Віктора РАЙОВА та прес-служби Нововолинської міськради:
Віктор Сапожніков у службовому кабінеті; споруда Нововолинської міськради;
Віктор Сапожніков під час минулорічного святкування Дня шахтаря.
