Валентин Антонюк став воїном-контрактником у вісімнадцять. Мав гарний приклад брата, який донині захищає країну. Не відмовився від свого рішення й після того, як родина тяжко переживала загибель чоловіка сестри, який загинув у двадцять п’ять…
За своє коротке життя він вчинив найбільший подвиг любові – віддав життя за ближніх, за неньку-Україну. Про це повідомили в Рожищенській міській раді.
На громадську панахиду біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України зійшлися жителі громади, кому болить наше завтра, які усвідомлюють свій борг перед тими, хто тримає небо над нами, хто жертвує найдорожчим – власним життям, виборюючи право вільно жити на своїй землі.
Поховали Валентина Антонюка на кладовищі в с. Дубечне.
Роман УСТИМЧУК.
Фото пресслужби Рожищенської міської ради.
